Вероніка довголиста
вероника длиннолистная
Veronica longitolia —
багаторічна трав'яниста сіруватопухнаста рослина родини ранникових. Стебло пряме або висхідне, голе або короткоопушене, 20—30 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, видовжено-пірамідальної форми, двояко-гостропилчасті. Квітки двостатеві, неправильні, в густих китицях (одна верхівкова і кілька бокових). Віночок чотирироздільний, інтенсивно-синій. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення
Росте на вологих луках, біля берегів річок і серед чагарників майже по всій території України, крім крайнього півдня і Криму.Заготівля і зберігання
Використовують траву (Herba Veronicae officinalis), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в сухому провітрюваному приміщенні. З 5 кг сирої трави одержують 1 кг сухої. Зберігають у сухому приміщенні.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Трава Вероніки довголистої містить глікозиди аукубін і вероніцин, сапоніни, ефірну олію, дубильні й гіркі речовини, органічні кислоти (яблучну, лимонну і молочну), вітамін С (230 мг %), флавоноїди тощо.Фармакологічні властивості і використання
Препарати Вероніки довголистої виявляють анальгетичну, проти спазматичну та проти запальну дію. Їм притаманні кровоспинні, антитоксичні, фунгіцидні, депуративні, відхаркувальні та ранозагоювальні властивості.В народній медицині Вероніку довголисту вживають при простудних захворюваннях, кашлі, ангіні, астмі, бронхіті й туберкульозі легень, при зниженому апетиті, виразці шлунка, проносах, при хворобах печінки, селезінки, нирок і сечового міхура, при безсонні, нервовому виснаженні, ревматизмі, ломоті та внутрішніх кровотечах, у клімактеричному періоді, від укусів гадюк та скажених тварин.
Особливо ефективне використання Вероніки довголистої при захворюваннях шкіри (висипи, екземи, піодермії, різні види свербіння, грибкові ураження тощо).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави Вероніки довголистої (10 г на 200 мл окропу) по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди; суміш трави Вероніки лікарської, фіалки триколірної та череди три роздільної у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (3 чайні ложки на 200 мл окропу) і п'ють по 4 склянки на день через 1 годину після їди при висипах на шкірі, екземі, скрофульозі, грибкових ураженнях, піодермії.
ЗОВНІШНЬО — настій або відвар трави {20 г на 200 мл окропу) для обмивань і місцевих ванн при різних хворобах шкіри: вуграх, гнояках, сверблячих висипах, грибкових захворюваннях, пораненнях, опіках тощо;
- настій свіжозібраної трави Вероніки довголистої на рослинній олії (настоюють 10 днів у співвідношенні 1:1) використовують при опіках, фурункулах і гнійних ранах.