Вероніка дібровна
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
вероника дубравная
Veronica chamaedrys —
багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини ранникових. Стебло висхідне, з 2 супротивними рядами волосків, просте, рідше — розгалужене, 15—40 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові або сидячі, округло-яйцевидні, тупуваті, зарубчастопилчасті. Квітки двостатеві, неправильні, в небагатоквіткових парних китицях. Віночок чотирироздільний, яскраво-голубий, з темними жилками. Плід — коробочка. Цвіте у квітні — серпні.
Поширення
Росте по всій території України на лісових галявинах, узліссях, суходільних луках, у степу і на полях.Заготівля і зберігання
Використовують траву (Herba Veronicae officinalis), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в сухому провітрюваному приміщенні. З 5 кг сирої трави одержують 1 кг сухої. Зберігають у сухому приміщенні.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Трава Вероніки дібровної містить глікозиди аукубін і вероніцин, сапоніни, ефірну олію, дубильні й гіркі речовини, органічні кислоти (яблучну, лимонну і молочну), вітамін С (230 мг %), флавоноїди тощо.Фармакологічні властивості і використання
Препарати Вероніки дібровної виявляють анальгетичну, проти спазматичну та проти запальну дію. Їм притаманні кровоспинні, антитоксичні, фунгіцидні, депуративні, відхаркувальні та ранозагоювальні властивості.В народній медицині Вероніку дібровну вживають при простудних захворюваннях, кашлі, ангіні, астмі, бронхіті й туберкульозі легень, при зниженому апетиті, виразці шлунка, проносах, при хворобах печінки, селезінки, нирок і сечового міхура, при безсонні, нервовому виснаженні, ревматизмі, ломоті та внутрішніх кровотечах, у клімактеричному періоді, від укусів гадюк та скажених тварин.
Особливо ефективне використання Вероніки дібровної при захворюваннях шкіри (висипи, екземи, піодермії, різні види свербіння, грибкові ураження тощо).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави Вероніки дібровної (10 г на 200 мл окропу) по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди; суміш трави Вероніки лікарської, фіалки триколірної та череди три роздільної у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (3 чайні ложки на 200 мл окропу) і п'ють по 4 склянки на день через 1 годину після їди при висипах на шкірі, екземі, скрофульозі, грибкових ураженнях, піодермії.
ЗОВНІШНЬО — настій або відвар трави {20 г на 200 мл окропу) для обмивань і місцевих ванн при різних хворобах шкіри: вуграх, гнояках, сверблячих висипах, грибкових захворюваннях, пораненнях, опіках тощо;
- настій свіжозібраної трави Вероніки дібровної на рослинній олії (настоюють 10 днів у співвідношенні 1:1) використовують при опіках, фурункулах і гнійних ранах.
