Сиверсія гірська
сиверсия горная
Sieversia montana, синонім — Geum montanum —
багаторічна трав'яниста рослина родини трояндових. Має циліндричне, потовщене, густо вкрите лусками решток листків кореневище. Стебло волосисте, 5-15 см заввишки. Листки черешкові, в прикореневій розетці, переривчасто перисті, з великою кінцевою часткою; стеблові — дрібні, цілі або трилопатеві. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, жовті, одиничні, розміщені на верхівці стебла. Цвіте у травні — липні.
Поширення
Сиверсія гірська зустрічається в Карпатах на субальпійських і альпійських луках.Заготівля і зберігання
Використовують корені, зібрані восени, їх миють і сушать на сонці, а при поганій погоді — в протопленому, добре провітрюваному приміщенні. Зберігають у сухому місці.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Корені містять дубильні речовини, флавоноїди, сапоніни, летку олію та смоли.Фармакологічні властивості і використання
Відвар коренів вживають при шлунково-кишкових захворюваннях (проносах, гастриті) після 3-денного голодування, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, гострих і хронічних холециститах, циститах і цистопієлітах, мено-олігореї та геморої.Як зовнішній засіб відвар використовують для полоскань при пародонтозі, гінгівітах і стоматитах та компресів при геморої.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хв.) пити по півсклянки тричі на день.
ЗОВНІШНЬО — відвар коріння для полоскань і компресів.