Яловець звичайний
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
можжевельник обыкновенный
Juniperus communis —
вічнозелений кущ або невелике (4-6 м заввишки) дерево родини кипарисових. Дводомна, рідше однодомна рослина з конусоподібною або яйцеподібною кроною та прямим стовбуром з сірувато-бурою корою. Молоді пагони червонувато-бурі, тригранні. Листки хвоєподібні, жорсткі, лінійно-шиловидні, 8-20 мм завдовжки, колючі, зверху плоско-жолобчасті, ясно-зелені з сизою поволокою, зісподу зелені, тупо-кілюваті, з поздовжньою борозенкою на кілі, розташовані тричленними черговими кільцями. Органи спороношення містяться на кінцях маленьких пазушних гілочок, густо вкритих трикутними лусками; чоловічі шишечки жовті, мають вигляд колосків, що несуть щитоподібні луски з 3-7 пиляками; жіночі шишечки складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків і нагадують зелені бруньки. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Спілі шишкоягоди кулясто-яйцеподібні, чорні, з сизою поволокою, 6-9 мм в діаметрі, на вершку часто з трьома горбками. Запилюється у квітні-травні; шишкоягоди достигають наступного року восени.
Поширення
Яловець звичайний росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів в Карпатах і Поліссі. Подекуди його культивують в садах і парках як декоративну рослину.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують шишкоягоди (Fructus Juniperi communis), які заготовляють восени, струшуючи їх на розстелений під кущами брезент. Зібрані шишкоягоди вживають свіжими або сушать в теплому приміщенні, розстилаючи їх тонким шаром на чистій підстилці. Штучне сушіння проводять при температурі не вище 30°С. Сушених шишкоягід виходить 66-67%. Шишкоягоди тривалий час можуть зберігатись у свіжому вигляді при температурі близько 0°С.Сушені шишкоягоди є у продажу в аптеках.
Хімічний склад
Плоди ялівцю містять ефірну олію (0,5-2%), флавоноїди, смоли (до 9%), органічні кислоти (яблучна, оцтова, мурашина, гліколева), цукри (30-40%), віск (0,6-0,7%), пектини, дубильні речовини, пентозани (біля 6%), інтозит, солі калію. У складі ефірної олії є а-пінен, камфен, кадинен, дипентен, а-терпінеол, терпінелен, борнеол, ізоборнеол, юніперкамфора, вуглеводень, юнен і ін.Фармакологічні властивості і використання
Препарати ялівцю підвищують діурез і дезинфікують сечовивідні шляхи, збільшують виділення шлункового соку та жовчі, збуджують перистальтику кишок, розріджують харкотиння і полегшують відхаркування, виявляють протизапальну та болезаспокійливу дію.Застосування препаратів ялівцю показане у випадку набряків, пов'язаних з нирковою недостатністю і порушенням кровообігу, хронічних пієлітах і циститах, сечокам'яній хворобі, для збудження апетиту, гастроентеритах, гепатопатіях, пов'язаних із застоєм жовчі, схильності до каменеутворення у жовчному міхурі, хронічних захворюваннях дихальних шляхів (трахеїти, ларингіти, бронхіти).
Позитивний терапевтичний ефект одержують також при лікуванні невралгії, ревматизму та подагри (терапевтичний ефект можна в цих випадках значно посилити одночасним місцевим застосуванням ялівцю у вигляді ванн або розтирань настойкою).
Плоди ялівцю входять до складу сечогінних чаїв.
Протипоказано вживати препарати ялівцю у разі гострих запальних захворювань нирок (нефрити, нефрозонефрити) та вагітності.
В гінекологічній практиці відвар шишкоягід ялівцю вживають для спринцювань при кольпіті і білях бактеріального походження.
Есенцію із свіжих зрілих плодів використовують в гомеопатії.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій (10 г або 1 столову ложку сушених плодів на 200 мл окропу) приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день після їди;
- свіжі плоди вживають замість настою: у перший день старанно жують 6 плодів (насінини випльовують), додаючи в наступні 14 днів по 1 плоду щодня, аж до 20 плодів, а потім поступово зменшуючи на 1 плід щодня — до 6;
- настойку (готують у співвідношенні 1,5:10) приймати по 10-15 крапель тричі на день.
ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару (100-200 г сушених плодів варять в 1 л води і додають до ванни) застосовують для лікування подагри і ревматизму, екземи, корости, висипів;
- розтирання настойкою (готують, як у попередньому прописі);
- спринцювання відваром (20 г сушених плодів заливають 1 л окропу, кип'ятять 5 хв., проціджують і охолоджують).
