Верба козяча
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
ива козья
Salix caprea —
дводомна рослина родини вербових. Високий кущ або дерево 5—10 м заввишки. Гілки товсті, розлогі, сіроопушені або бурі, з великими голими бруньками. Деревина під корою червоніюча, без валиків. Листки чергові, цілісні, широкояйцевидні, майже круглясті, рідше ланцетні, нерівномірні зарубчасті, зверху голі, темно-зелені, знизу — сіро-повстисті, з дуже виступаючими 6—9 бічними парами жилок. Квітки одностатеві, в товстих сережках; чоловічі сережки сидячі, яйцевидні, завдовжки до 6 см, жіночі — циліндричні, 10 см завдовжки, на ніжках. Плід — коробочка. Цвіте у квітні, до появи листя.
Поширення
Росте в лісах, на узліссях, серед чагарників майже по всій території України, але частіше в північних районах.Заготівля і зберігання
Використовують кору, зібрану в період сокоруху з 3—4-річних гілок. Сушать на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 33 %.Рослина неофіційна
Хімічний склад
Кора Верби козячої містить дубильні речовини (близько 12%), флавоноїди, флавонові глікозиди (2,5—3 %).Фармакологічні властивості і використання
Відвар кори Верби козячої має анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижуючі, потогінні, протималярійні, антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, в'яжучі й протиглисні властивості.Його вживають при головному болю, невралгії, різних формах неврозу, ревматизмі, подагрі, простудних хворобах, малярії, нестравленні їжі у шлунку, запальних явищах у шлунку та кишках, жовтяниці, хворобах селезінки і печінки (коли вони перевантажені великими дозами токсинів), проносах, запаленнях сечових шляхів, при гінекологічних та інфекційних хворобах, шлункових, кишкових, маткових та інших кровотечах.
Зовнішньо відвар кори використовують для полоскань (при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, ангіні, запальних процесах ротової порожнини та горла), для ножних ванн (при гіпергідрозі, флебіті, варикозному розширенні вен, слабкості м'язів ніг після тяжких хвороб) та для обмивання ран і виразок.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар кори (15 г на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці тричі на день;
- настій кори (1 чайна ложка на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) приймають по 1 столовій ложці 4—5 разів на день;
- порошок кори приймають по 0,5—1 г на ніч.
ЗОВНІШНЬО — настій для ванн (1 чайна ложка порошку кори на 400 мл холодної води, настоюють 8 годин, проціджують) приймають при гіпергідрозі;
- міцний відвар кори застосовують для полоскань, промивання ран та ножних ванн.
