Солодка гола
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
солодка голая
Glycyrrhiza glabra —
багаторічна трав'яниста майже гола або розсіяно коротко-опушена рослина родини бобових. Стебла прямостоячі, здебільшого розгалужені, 50-120 см заввишки. Листки чергові, непарно перисті, до 20 см завдовжки; листочки (їх 9-17) овальні або видовжено яйцеподібні, до 4 см завдовжки, на верхівці — з вістряком, вкриті крапковими залозками (тому клейкі); прилистки ланцетно-шилоподібні, рано опадають. Квітки двостатеві, неправильні, на довгих (до 7 см) пазушних квітконосах, зібрані китицями; віночок волотистий, до 1 см завдовжки, білувато-лілуватий. Плід — видовжений, голий, 2-6-насінний біб. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Солодка гола росте по солончакуватих місцях і приморських схилах на півдні степової частини та в Криму.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують корені солодки (Radix Glycyrrhizae), які копають рано навесні або восени після того як надземні частини рослини починають в'янути. Для відновлення заростей на ділянці, де проводять заготівлю сировини, треба залишати не менше як 25% рослин, повторну заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити не раніше як через 6-8 років. З зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел і сушать. В результаті одержують так званий натуральний солодкавий корінь (Radix Glycyrrhizae naturale). Очищений солодкавий корінь (Radix Glycyrrhizae mundata) готують так само, але перед сушінням здирають кору. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на протязі або в сушарках при температурі, не вищій за 50°С. Готову сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк придатності — 10 років.Хімічний склад
Корінь солодки містить сапонін гліциризин (до 23%), флавоноїди (ліквіритин, рамноліквіритин, рамноізоліквіритин, ліквіритозид, ізокверцитрин, рутин, сапонаретин, лікурозид, уралозид, астрагалін, гліцерол, нікітіфлорин, ізоглаброзид, неоліквіритин та інші, всього 27 флавоноїдів), стерини, аспарагін, вільну гліциретинову кислоту, кумарини (умбеліферон, герніарин), аскорбінову кислоту (10-30 мг %) та інші сполуки. Гліциризин являє собою суміш калієвої і кальцієвої солей гліциризинової кислоти.Фармакологічні властивості і використання
Солодка гола виявляє багатосторонню терапевтичну дію. Гліциризин зумовлює відхаркувальні, протизапальні, спазмолітичні, сечогінні та послаблюючі властивості. Сечогінні й спазмолітичні властивості мають також флавоноїди солодки.Наявністю флавоноїдів пояснюються антигістамінні й холінолітичні властивості солодки, а також її проти виразкова активність.
Гліциризинова і гліциритинова кислоти виявляють протизапальну, проти алергічну, антибіотичну і протипухлинну дію, регулюють водно-сольовий обмін в організмі (затримують іони натрію й підвищують виділення через нирки іонів калію). Тривале вживання солодки може спричинити порушення електролітно-водного балансу й призвести до утворення набряків.
Галенові препарати солодки широко використовуються як відхаркувальний, обволікаючий і пом'якшувальний кашель засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів; дещо рідше — при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічних катаральних станах шлунково-кишкового тракту, особливо при підвищенні кислотності шлункового соку; як допоміжний засіб при бронзовій хворобі й гіпофункції кори надниркових залоз.
Для стимуляції кори надниркових залоз солодку застосовують при системному вовчаку, алергічних дерматитах, пухирчатці тощо.
Корінь солодки входить до складу грудних чаїв, шлункових чаїв, сечогінного чаю, складно лакричного порошку (див. статтю Касія гостролиста).
Високо цінують солодку в емпіричній медицині Китаю, де вона входить до складу половини складних рецептів і використовується нарівні з женьшенем. Китайські лікарі відносять солодкавий корінь до засобів, що омолоджують організм.
У суміші з іншими лікарськими рослинами солодку використовують при ожирінні, хронічному алкоголізмі, гострому та хронічному пієлонефриті, виразковій хворобі шлунку тощо.
З готових аптечних препаратів використовують гліцирам, гранули «Флакарбін», ліквіритон, екстракт солодкавого кореня сухий, екстракт солодкавого кореня густий, грудний еліксир (див. також статтю Аніс звичайний) та сироп солодкавого кореня.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - 1 . Настій коріння солодки (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) пити по 1 столовій ложці 3-4 рази на день як відхаркувальний засіб.
- 2 . Гліцирам (Glycyrramum) — дрібнокристалічний порошок кремового кольору. Застосовують при бронхіальній астмі, легких діенцефально-гіпофізарних формах аддісонової хвороби (per se або в поєднанні з АКТТ), астенічних станах і гіпотонічному синдромі різного походження, гіпо функції кори надниркових залоз, зумовленій тривалою глюкокортикоїдною терапією, екземі й алергічних дерматитах, а також при захворюваннях, при яких показані препарати кори надниркових залоз, для усунення «синдрому відміни» при припиненні лікування глюкокортикоїдами або з метою зниження дози останніх.
Призначають усередину по 0,05-0,1 г 2-4 рази на день за 30 хв. до їди.
Курс лікування від 2 тижнів до 6 місяців.
У тяжчих випадках разова доза препарату становить 0,1 г 3-6 разів на день.
Дози препарату і тривалість лікування підбирають індивідуально залежно від того, як переноситься препарат, від характеру протікання захворювання, стану хворого і результатів лікування.
Препарат протипоказаний при органічних ураженнях серця, порушеннях функції печінки та нирок.
Форма випуску: в таблетках по 0,05 г.
- 3 . Еліксир грудний (Elixir pectorale) пити по 20-40 крапель кілька разів на день як відхаркувальний засіб (дітям призначають на прийом стільки крапель, скільки дитині років).
- 4 . Ліквіритон (Liquiritonum) — жовто-бурий аморфний порошок. Застосовують як протизапальний, спазмолітичний і анти секреторний засіб при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, гіперацидних гастритах.
Призначають усередину по 0,1-0,2 г 3-4 рази на день за 30 хв. до їди.
Курс лікування 20-30 днів.
Форма випуску: таблетки по 0,1 г.
- 5 . Гранули «Флакарбін» (Granulae «Flacarbinum») застосовують при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки. Приймають усередину по половині чайної ложки тричі на день перед їдою, запиваючи теплою водою (1/3-1/2 склянки). Тривалість лікування 3-4 тижні (і більше), курси лікування повторюють.
- 6 . Екстракт солодкавого кореня густий (Extractum Glycyrrhizae spissum) застосовують як constituens для виготовлення пілюль.
- 7 . Сироп солодкавого кореня (Sirupus Glycyrrhizae) застосовують для виправлення смаку в мікстурах.
- 8 . Столову ложку суміші (порівну) коріння солодки голої і мильнянки лікарської, трави рутки лікарської і аврану лікарського та плодів анісу звичайного кип'ятять 20 хв. у двох склянках води і вживають по 1 склянці зранку натщесерце як засіб від ожиріння (при лікуванні дотримуватись дієти!).
- 9 . Столову ложку суміші коріння солодки голої, алтеї лікарської і живокосту лікарського та трави чистотілу звичайного, взятих у співвідношенні 2:2:2:1, варять 15 хв. у склянці окропу і п'ють по 2-3 склянки на день при виразці шлунку.
- 10 . Відвар суміші (порівну) коріння солодки голої та трави хвоща польового (100 г суміші на 3 л окропу) п'ють по 1 склянці тричі на день за 10-15 хв. до їди при хронічному алкоголізмі.
