Шовковиця біла
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
шелковица белая
Morus alba —
однодомне, рідше дводомне, з трохи розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, заввишки 6-10 (12) м. Молоді гілки сірувато-зелені або буруваті, на кінці трохи опушені. Листки м'які, чергові, черешкові, яйцеподібні, загострені, цілі або 3-5-лопатеві, з округлою або трохи серцеподібною, часто несиметричною основою і рубчасто-зубчастим краєм, зверху голі або майже голі, зісподу розсіяно опушені; черешок голий або трохи опушений, зверху жолобчастий, 2-4 см завдовжки. Квітки одностатеві, зібрані пазушними циліндричними густими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина проста, чотири роздільна дзвоникувата; частки оцвітини по краю голі або трохи війчасті, приймочки вкриті сосочками. Плоди — горішки; на час достигання плодів оцвітина стає м'ясистою і квітки зростаються між собою, утворюючи овальне, 10-15 мм завдовжки, чорне, біле або червонувате, ягодоподібне супліддя на рівній йому або трохи довшій ніжці. Цвіте у травні. Плоди достигають у липні — серпні.
Поширення
Шовковиця біла в дикому стані невідома. На території України, переважно в лісостепових і степових районах, її культивують в садах і парках.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують кору гілок і коренів (Cortex Mori albae), плоди (Fructus Mori albae) і листя (Folia Mori albae) шовковиці. Кору з гілок заготовляють навесні, з коренів — восени (правила заготівлі і сушіння див. у статті Дуб звичайний). Сухої кори гілок виходить 50%. Листя (повністю розвинене) збирають в період цвітіння рослини, розкладають тонким шаром на чистій підстилці у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється, і сушать. Сухого листя виходить 16-17%. Плоди збирають у зрілому стані й використовують свіжими, сушать, переробляють на компоти, варення, сиропи, желе.Хімічний склад
Листя шовковиці білої містить альдегіди: гексен-2-аль-1, н-масляний альдегід, ізомасляний альдегід; стероїди і їхні похідні: ситостерин, ситостерилкапрат, ситостерилпальмітат; органічні кислоти: щавлеву, яблучну, виннокам'яну, лимонну, янтарну; флавоноїди: рутин (2-6%), кверцетрин, ізокверцетрин, в гідролізаті — кемпферол і кверцетин; дубильні речовини, вітамін С, каротин і ефірну олію (0,0025%) та ін. У плодах є флавоноїд морин, вітаміни: В1, В2, С, РР, 7-каротин; органічні кислоти: яблучна і лимонна; ефірна олія (1%), до складу якої входять цинеол, гераніол, ліналілацетат, ліналоол, лимонен, а-пінен і камфора; вищі жирні кислоти (26,8%): енантова, каприлова, міристинова, пальмітинова, пальмітолеїнова, метилгептадеканова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова; до 63% ліпідів (у складі ліпідної фракції є, окрім згаданих вище, капринова, нонадеканова та пеларгонова жирні кислоти), цукри (до 12%), солі заліза. У корі гілок виявлено тритерпеноїди: рамірин, ацетат р-амірину, бетулінову кислоту; флавоноїди: малберин, цикломалберин, малберохромен, цикломалберохромен, малберанол; дубильні речовини, ситостерин, азотовмісну сполуку тригонелін. Кора коренів містить бетулінову кислоту, ситостерин, токофероли, флавоноїди (малберин, цикломалберин, малберохромен, цикломалберохромен), ліпід а, р-димонтанілгліцерол.Фармакологічні властивості і використання
Свіжі плоди шовковиці посилюють кровотворення, сприяють відновленню порушеного внаслідок шкірних захворювань обміну речовин в організмі.У науковій медицині їх використовують при гіпохромній анемії, пов'язаній з гіпоацидним гастритом, дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом, гострих ентероколітах, дизентеріях і дисбактеріозах.
Є позитивний досвід лікування великими кількостями свіжих плодів шовковиці хворих на міокардіострофію і пороки серця. Після курсу лікування у хворих спостерігалось зменшення болю і покращення роботи серця, зменшувалась задишка, відновлювалась працездатність.
Сік і настій свіжих плодів шовковиці використовують як відхаркувальний і сечогінний засіб. Британський фармацевтичний кодекс 1923 року визнає сік свіжих плодів шовковиці як відхаркувальний і легкий проносний засіб.
Як ефективний антисептичний засіб при виразкових ураженнях ротової порожнини і горла використовують розведений водою сік або настій свіжих плодів шовковиці (роблять полоскання).
Настій листя або відвар кори коренів шовковиці вживають у народній медицині як засіб, що має гіпотензивні, анальгетичні, седативні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості, і як проти кашлевий засіб.
У китайській народній медицині відвар кори, крім того, вживають при нирковій недостатності й статевій імпотенції, а в болгарській народній медицині — при олігоменореї.
При легких формах цукрового діабету страви перед їдою корисно посипати порошком з листя шовковиці.
Натомість результати експериментальних досліджень свідчать про те, що лише настойка листя виявляє слабо виражену гіпоглікемічну дію, інші ж препарати — новогаленові і настій листя — такої дії не виявляють.
Настій з порошку кори гілок на кукурудзяній або соняшниковій олії застосовують для гоєння подряпин, порізів, виразок і ран.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — свіжі плоди приймають 4-5 разів на день після їди по 200-350 г при міокардіострофії і пороках серця (курс лікування 3-4 тижні);
- настій свіжих плодів (2 столові ложки подрібненої сировини настоюють 4 години на склянці окропу, проціджують) приймають по чверті склянки 4 рази на день до їди;
- відвар кори коренів (1 чайну ложку сировини на 500 мл окропу, доводять до кипіння і варять 10 хв.) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди;
- настій листя (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди.
ЗОВНІШНЬО — полоскання проводять розведеним соком або настоєм свіжих плодів (готують, як у попередньому прописі);
- змащування подряпин, порізів, виразок і ран проводять настоєм з порошку кори гілок на рослинній олії (готують у співвідношенні 1:30).
