Пирій повзучий
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
пырей ползучий
Elytrigia repens, синонім — Agropyrum repens —
багаторічна трав'яниста рослина родини злакових. Має повзуче гіллясте тонке циліндричне горизонтальне кореневище, 2-4 м завдовжки. Стебло (соломина), пряме, рідше висхідне, голе, гладеньке, 50-125 см заввишки. Листки чергові, голі, з цілими краями, складаються з плоскої лінійної пластинки і довгої розщепленої піхви, на межі яких є короткий білий плівчастий язичок. Квітки дрібні, двостатеві, зелені, зібрані по 4-7 у сидячі колоски, що утворюють на верхівці стебла складний колос. Колоскові луски ланцетні або видовжені, гострі, з 5-7 жилками, при основі з поперечною борозенкою, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска ланцетна, гола, тупувата, загострена або з коротким остюком на верхівці та з 5 жилками на спинці. Плід — зернівка. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Пирій повзучий росте по всій території України на луках, уздовж доріг, на степових схилах, серед чагарників, як злісний бур'ян на полях, городах і садах.Заготівля і зберігання
З лікувальною метою використовують кореневища пирію (Rhizoma Graminis). Заготовляють кореневища рано навесні або восени, обтрушуючи їх від землі, потім обрізують корінці і стебла, миють у холодній воді і сушать на вільному повітрі (на сонці або під наметом), розстеливши тонким (1-2 см завтовшки) шаром на тканині чи папері й час від часу перемішуючи. Сухих кореневищ виходить 33-34%. Висушені кореневища ріжуть на дрібні (не більше 1 см) кусочки і зберігають у щільно закритих банках або бляшанках. Траву пирію (Herba Graminis) використовують свіжою, у вигляді соку.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Кореневище пирію містить полісахарид тритицин (до 10%), слизові речовини (до 10%), фруктозу (до 4%), маніт (до 3%), мезоінозит, левульозу, фенольну сполуку авенін, жирну (1,5%) і ефірну олію, тритерпен, агронірен, яблучну кислоту; вітамін С (до 156 мг %), каротин (до 85 мг %), кремнієву кислоту та інші речовини.Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати пирію виявляють відхаркувальну, протизапальну і сечогінну дію, сприяють відновленню порушеного обміну речовин.Застосування пирію показане при подагрі, ревматизмі, нирковокам'яній хворобі, циститах, запаленні передміхурової залози, каменях у жовчному міхурі, гастриті, ентероколіті та набряках серцевого походження.
Болетамуючі властивості пирію використовуються при подагричних ломотах, ревматизмі, люмбаго і наслідках артриту, а обволікаючі й пом'якшувальні властивості — при кашлі.
Препарати пирію вважаються ефективними й при рахіті, фурункульозі, золотусі, хронічній екземі та інших шкірних захворюваннях (для посилення терапевтичного ефекту заразом 1-2 рази на тиждень приймають ванни з відваром кореневищ).
Рідше відвар кореневищ вживають як м'який послаблюючий і потогінний засіб та при безплідді.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар кореневищ (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв.) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди;
- сік із свіжої трави приймають по півсклянки 1-2 рази на день при каменях у жовчному міхурі.
ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару кореневищ (50 г сировини на 5-10 л води).
