Півники флорентійські
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
касатик флорентийский
Iris tlorentina —
багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте повзуче кореневище. Стебло до 60 см заввишки (значно перевищує листя), у верхній частині розгалужене, з 2-4 покривалами. Листки дворядні, плоскі, широкі мечоподібні. Покривало з ланцетними човникоподібними, вздовж середини трав'янистими, по краях широко перетинчастими листочками. Квітки правильні, двостатеві, білі, жовті, блідо-голубі, одиничні, на довгих квітконіжках. Оцвітина віночкоподібна, з трубочкою, трохи довшою за зав'язь і з трьома зовнішніми й трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки відгину обернені яйцеподібні, у верхній частині відігнуті, при основі — з бурими жилками й ясно-жовтою борідкою, внутрішні — видовжені обернені яйцеподібні, до основи звужені в нігтик. Плід — тригранна коробочка. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Півники флорентійські розводять у квітниках і парках, у Криму культивують як ефіроолійну рослину. В дикому стані на території України відсутніЗаготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кореневища півників (Rhizoma Iridis), які заготовляють восени або рано навесні (перевагу віддають кореневищам 2-3-річних рослин). Викопані кореневища добре миють у холодній воді від землі, очищають від корінців і решток листя й сушать цілими або розрізаними вздовж, розстеливши тонким (3-5 см завтовшки) шаром на папері чи тканині у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 50°С, слідкуючи, щоб кореневища не підгоріли або не запарились і не потемніли при недостатній вентиляції. Сухої сировини виходить 25%. Зберігають сировину в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 3 роки.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Півники флорентійські мають близький до півників німецьких хімічний склад, але відрізняються дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів у ньому.Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Півники німецькі .
