Парило звичайне
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
репейничек обыкновенный
Agrimonia eupatoria —
багаторічна трав'яниста рослина родини трояндових. Має більш-менш міцне повзуче просте або розгалужене кореневище. Стебло 30-85 (100) см заввишки, прямостояче, просте або вгорі трохи розгалужене, густо вкрите, як і черешки листків, довгими жорсткими горизонтально відхиленими та короткими тонкими більш-менш кучерявими білуватими або рудуватими волосками. Листки чергові, перервано непарно перисті, зверху темно-зелені, розсіяні прилеглі волосисті, зісподу — білуваті від густого шовковисто-бархатистого опушення й розсіяно залозисті; нижні та серединні листки розеткоподібні зближені при основі стебла, черешкові; верхні — віддалені один від одного, сидячі; листочки (їх від 3 до 13) сидячі, еліптичні, видовжено яйцевидні або ромбовидні, до основи зубчаті, з 9-21 великим загостреним зубцем і з такою ж кількістю бокових жилок; проміжні часточки (їх по 2-3 пари в кожному проміжку між листочками) яйцевидні, з цілими краями або з 2-3 зубцями на верхівці. Прилистки косо яйцевидні, по верхівці загострені, при основі напів серцевидні, по краю з кількома гострими зубцями. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, запашні, зібрані колосоподібною китицею на верхівці стебла; пелюстки видовжено яйцевидні, оранжево-жовті. Плід складається з 1-2 горішків, вміщених у гіпантій; гіпантій дзвоникуватий, з глибокими борозенками, що доходять майже до його основи, густо волосистий, угорі під чашечкою з багаторядним колом прямостоячих гачкоподібно зігнутих шипиків. Цвіте у червні — серпні.
Поширення
Парило звичайне росте по всій території України у світлих лісах, на узліссях, серед чагарників, на схилах, край доріг.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву парила (Herba Agrimoniae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки 30-40 см, а з нижніх здерев'янілих частин стебел обривають лише листя. Зібрану сировину сушать на вільному повітрі в тіні або у провітрюваному приміщенні, розкладаючи тонким шаром.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Трава парила звичайного містить до 5% дубильних речовин, ефірну олію (біля 0,2%), стероїдні сапоніни, кумарини, гіркоти, органічні кислоти (яблучна, лимонна), холін, вітамін С, нікотинову кислоту, вітаміни групи В, сліди алкалоїдів та значну кількість кремнезему.Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати парила звичайного мають в'яжучі й сечогінні властивості, збуджують апетит і рефлекторно посилюють секрецію травних залоз, сприяють нормалізації обміну речовин, виявляють кровоспинні й слабкі жовчогінні властивості.На дослідах in vitro виявлено, що водні витяжки з рослини пригнічують вірус герпесу, а спиртові витяжки пригнічують розвиток золотистого стафілокока й а-гемолітичного стрептокока.
Експериментально підтверджено й глистогінні властивості рослини.
Найдоцільніша форма застосування парила звичайного — настій.
Усередину його рекомендують при хворобах печінки і жовчного міхура (гепатит, жовтяниця, жовчнокам'яна хвороба), як шлунковий засіб і проти отрути при алкалоїдних отруєннях, проносів і глистів, від геморою та бородавок (Verrucae vulgaris), для зупинки внутрішніх кровотеч (кровохаркання, ниркові й маткові кровотечі), у випадку стійкого запалення сечового міхура, олігурії й нічного нетримання сечі та при застійних явищах і набряках.
При захворюваннях печінки і жовчного міхура настій парила доцільно застосувати в суміші з іншими, сильнішими жовчогінними засобами рослинного походження.
В суміші з іншими рослинами парило застосовують і при нирковокам'яній хворобі.
Зовнішньо настій трави парила вживають при запальних процесах порожнини рота та верхніх дихальних шляхів, для лікування ран, пролежнів і виразок, при фурункулах і дерматитах, для спинення паренхіматозних кровотеч, при геморої, для промивання піхви при білях та для ніжних ванн при відчутті втоми після тривалої мандрівки.
Використовують парило звичайне і в гомеопатії.
Лікарські форми та застосуванні.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди;
- настій (20 г сировини на 300 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці через кожні 2 години при кровохарканні;
- відвар трави (20-30 г сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці кожної години при проносах;
- згущений відвар (30 г сировини на 360 мл окропу, уварити до половини) приймають по 1 столовій ложці через кожні 3 години при маткових кровотечах.
ЗОВНІШНЬО — настій (5 столових ложок сировини на 400 мл окропу, настояти 15 хвилин, процідити) застосовують для полоскання, компресів, примочок, спринцювань і ванночок для ніг.
