Нагідки лікарські
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
ноготки лекарственные
Calendula olficinalis —
однорічна трав'яниста з сильним своєрідним запахом рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло округле, прямостояче, розгалужене, 30-60 см заввишки. Листки чергові, нижні видовжені обернені яйцевидні, черешкові; верхні — ланцетоподібні, сидячі. Квітки золотаво-жовті або оранжеві, зібрані у верхівкові кошики; крайові квітки язичкові, маточкові, розміщені в 2—3 ряди, плідні; серединні — трубчасті, двостатеві, безплідні. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — жовтні.
Поширення
Нагідки лікарські походять з Центральної та Південної Європи. По всій території України їх розводять у садах і на городах як декоративну рослину, часом вони дичавіють. Для лікарських потреб вирощують у спеціалізованих радгоспах.Заготівля і зберігання
З лікувальною метою використовують квіткові кошики нагідок (Flores Calendulae), зібрані, коли вони вже повністю розкрилися. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину сушать у затінку на вільному повітрі або у провітрюваному приміщенні, розстилаючи тонким шаром і час від часу перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 40—45°С. Сухих кошиків виходить 14-15%. Строк придатності — 1 рік.Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад
Квітки нагідок містять близько 3% каротиноїдів (каротин, лікопін, віолаксантин, цитраксантин, рубіксантин, флавохром), флавоноїди (нарцисин, рамнетин, ізорамнетин-3-триглюкозид, ізокверцитрин та інші), ефірну олію (близько 0,02%), сапоніни, гірку речовину календен, смолисті (до 3,44%) і дубильні речовини, слиз (до 2,5%), інулін, органічні кислоти (яблучну, саліцилову, пентадецилову), фітостерини, ферменти, вітамін С, алкалоїди та тритерпендіоли (арнідіол, фараціол).Фармакологічні властивості і використання
Нагідки лікарські мають протизапальні, бактерицидні, загоюючу рани, спазмолітичні, гіпотензивні, кардіотонічні й седативні властивості, підвищують метаболічну функцію печінки (підвищується секреторна і видільна функції, зменшується концентрація білірубіну і холестерину в жовчі).Широка терапевтична активність нагідок пояснюється наявністю в них значної кількості каротиноїдів, флавоноїдів і саліцилової кислоти, вітамінів та інших сполук.
Особливо широко використовують нагідки для місцевого лікування. При тріщинах шкіри й герпесі у стадії висипання пухирців і утворення виразок використовують 10 % -ний настій квіткових кошиків на рослинній олії, а при вуграх та інфекційній тріщині в куточках рота — 20% -ний настій.
Розведеною настойкою (1 чайна ложка настойки на склянку перевареної води) лікують виразку гомілки, висівкоподібний лишай і жирну себорею обличчя, екзему, гноячкові висипи на шкірі та відмороження, полощуть ротову порожнину і горло (через кожні півтори-дві години) при афтозних стоматитах, гінгівітах, піореї, запально-дистрофічних формах пародонтозу, тонзилітах і ангінах, спринцюються при ерозії шийки матки і трихомонадному кольпіті, роблять ванночки та мікро клізми (до і після випорожнення) при проктиті, пара проктиті й тріщинах відхідника, компреси та ванночки для очей при блефаритах, кон'юнктивітах і ячмінцях (в очній практиці використовують розчин подвійної міцності - 1 чайна ложка настойки на півсклянки перевареної води).
Для полоскання ротової порожнини і горла, мікро клізм і спринцювань можна використовувати й 10-20 % -ний водний настій квіткових кошиків (для спринцювання настій розводять перевареною водою у співвідношенні 1:5).
При лікуванні ангін препарати нагідок застосовують як самостійні засоби або в поєднанні з сульфаніламідними препаратами та антибіотиками.
Терапевтичний ефект при місцевому лікуванні виразки гомілки, тріщин шкіри і гноячкових висипів на шкірі можна значно посилити одночасним прийманням усередину настойки або настою нагідок.
Ластовиння на обличчі і руках виводять щоденним дворазовим (вранці і ввечері) змащуванням уражених місць соком із свіжого листя нагідок, змішаним порівну з соком лимона, ягід порічок і мигдалевою олією.
З готових аптечних препаратів, крім зазначеної вище настойки, для місцевих процедур використовують мазь каріофіленову (протизапальний засіб, що сприяє усуненню сверблячки і зменшенню інфільтрації при дерматитах, екземі, трофічних виразках) і мазь «календула».
При ряді захворювань проводять пероральне лікування нагідками. Застосування нагідок показане і дає, в цьому випадку, добрий терапевтичний ефект при гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Особливо добрий терапевтичний ефект спостерігається при використанні нагідок у суміші з ромашкою лікарською та деревієм звичайним.
З успіхом застосовують нагідки при серцево-судинних захворюваннях, що супроводжуються серцебиттям, задишкою та набряками.
В акушерстві й гінекології настій або настойку нагідок дають усередину при неспинному блюванні у вагітних (п'ють перед їдою протягом 2-3 тижнів), дисменореї (п'ють 3 рази на день за 5—7 днів до початку менструації), при гіпертонічній хворобі та безсонні в період клімаксу.
В народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, настій і настойку квіткових кошиків нагідок дають усередину при афтозі, бронхіті, скрофульозі, рахіті, жовтяниці, хворобах сечового міхура (утворення каменів і піску) і селезінки, нервовій гарячці та запамороченні.
З готових препаратів застосовують таблетки «каферид», запропоновані для лікування анемії, і калефлон — протизапальний засіб, що стимулює й репаративні процеси при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та при хронічних гастритах у фазі загострення.
Широко використовують нагідки і в гомеопатії.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70% -ному спирті у співвідношенні 1:10) приймають по 15-20 крапель 3-4 рази на день;
- настій (2 столові ложки сировини настоюють 2 години на 400 мл окропу, проціджують, охолоджують) приймають по півсклянки 4 рази на день до їди;
- калефлон (Caleflonum) приймають по 0,1-0,2 г три рази на день після їди протягом 3-4 (6) тижнів;
- таблетки «каферид» (Таbulettae «Caferidum») приймають по 1 таблетці 2-3 рази на день після їди.
ЗОВНІШНЬО — настій квіткових кошиків на рослинній олії (готують у співвідношенні 1:5 або 1:10, настоюючи на сонці 2 тижні застосовують для змащування уражених ділянок тіла;
- розчин (1 чайна ложка настойки на склянку перевареної води) застосовують для полоскання, компресів, промивання, примочок, ванночок, клізм і спринцювання;
- настій квіткових кошиків (20-40 г сировини на 200 мл окропу) застосовують для полоскання, компресів, промивання, примочок, клізм і спринцювання (в останньому випадку настій перед вживанням розводять перевареною водою у співвідношенні 1:5);
- настій квіткових кошиків (3 чайні ложки на 200 мл окропу, настоюють 30 хв., проціджують, охолоджують) застосовують для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя;
- три чайні ложки суміші квіткових кошиків нагідок, трави лободи доброго Генріха і шишок хмелю звичайного (взятих порівну) заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв., проціджують, охолоджують і застосовують так, як у попередньому прописі;
- маска для обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових кошиків нагідок (3 чайні ложки на 20 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15-20 хвилин змивають (так само можна використовувати і наведений вище настій суміші квіткових кошиків нагідок, трави лободи доброго Генріха і шишок хмелю звичайного);
- мазь «календула» (Unguent um «Calendula») застосовують для змащування при порізах, опіках тощо;
- мазь карофіленова (Unguentum Carophyleni 5% aut 10%) застосовують для змащування уражених ділянок 1-2 рази на день протягом 1-2 тижнів (при трофічних виразках — 2-6 тижнів).
