Ломиніс лозяний
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
ломонос виноградолистный
Clematis vitalba —
багаторічна ліана родини жовтецевих. Стебло дерев'янисте, витке, до 10 м завдовжки, у верхній частині трав'янисте. Листки супротивні, непарно перисті, з яйцевидними, при основі — серцеподібними, глибоко зубчастими, рідше — з цілими краями частками. Квітки правильні, двостатеві, одиничні; оцвітина проста, з 4 пелюсткоподібних тупих, з обох боків опушених, білуватих опадаючих листочків 10—13 мм завдовжки. Плід — збірний, з численних сім'янок. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Рослина трапляється серед чагарників, на галявинах, кам'яних схилах у Криму і зрідка на Закарпатті.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Clematis vitalbae) зібрану в період цвітіння рослини. Заготовляють її в суху сонячну погоду. Зрізають трав'янисті верхівки пагонів до 30 см завдовжки. Сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухому приміщенні.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Трава ломиносу лозяного містить алкалоїд клематин, дубильні речовини (до 2,6%, тритерпенові й стероїдні сапоніни, фенолкарбонові кислоти (кавова, хлорогенова, дигідроксикорична), вітамін Е, каротин і до 0,12% ефірної олії (у квітках).Фармакологічні властивості і використання
Експериментальні дані свідчать про бактерицидні й фунгіцидні властивості листя і квіток ломиносу лозяного. Проте антимікробної дії по відношенню до Staphylococcus aureus, Escherichia соli, Shigella sonnei, Bacillus subtills ні нативні форми, ні спиртові витяжки рослини не виявляють.У народній медицині рослина відома як потогінний, діуретичний та гіпотензивний засіб.
Настій трави приймають всередину при гіпертонії, мігрені, набряках серцевого походження, водянці, виразковій хворобі шлунку, запаленнях сечового міхура, як засіб проти венеричних захворювань, кісткових пухлин, для збудження апетиту.
Зовнішньо настій трави ломиносу лозяного використовують для лікування корости і захворювань шкіри інфекційного характеру, таких, як піодермії, мікози, інфекційні грибкові тріщини куточків рота, фурункули, інфіковані рани тощо.
Лікування проводять шляхом змащування настоєм трави уражених ділянок тіла 2-3 рази на день (для посилення терапевтичного ефекту одночасно з місцевим лікуванням настій приймають і всередину).
В гомеопатії ломиніс лозяний використовують у вигляді спиртової витяжки при малярії, запаленні очей, запальних процесах сечового міхура, злоякісних висипах на шкірі та лишаях.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 500 мл окропу, настоюють 1 годину, охолоджують, проціджують) приймають по чверті склянки тричі на день.
ЗОВНІШНЬО — настій трави (готують, як у попередньому прописі) застосовують для змащувань уражених ділянок тіла.
Свіжа рослина отруйна! Відносно сухої сировини єдиної думки немає. Деякі автори вважають, що при сушінні токсичність рослини зникає, та все ж треба бути обережним.
