Лавр благородний
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
лавр благородный
Laurus nobilis —
невисоке (8-10 м заввишки) вічнозелене дводомне дерево або кущ родини лаврових. Має густу пірамідальну крону; кора бура, гладенька. Листки чергові прості, коротко черешкові, шкірясті, ланцетні, з цілими краями, загострені. Квітки одностатеві, дрібні, білі, в 4-6-квіткових зонтикоподібних суцвіттях, розміщених по 1-3 в пазухах листків; оцвітина чотирилиста. Плід — синьо-чорна, однонасінна кістянка. Цвіте у квітні. Плоди достигають у жовтні — листопаді.
Поширення
Лавр благородний розводять у Південному Криму як ефіроолійну, пряну та декоративну рослину.Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб використовують листя (Folia Lauri) та зрілі плоди (Fructus Lauri). Листя збирають у зимовий період (з середини листопада до середини лютого), зрізуючи ножами або секаторами тоненькі облистнені гілочки, і сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. Зберігати лавровий лист треба в щільно закритих банках, бо його запах нерідко спричинює головний біль. Плоди збирають у жовтні-листопаді, пров'ялюють на сонці й сушать при температурі, не вищій за 40°С.Хімічний склад
Листя рослини містить ефірну олію (0,5-4,5%), катехіни (1,62-2,54%), флавоноїди (рутин, кемпферол, кверцетин), антоціани, сесквітерпенові лактони. До складу ефірної олії входять камфен, карвон, лимонен, мірцен, а-пінен, Р-пінен, сабінен, а-феландрен, 3-феландрен, терпінолен, терпінілформіат, евгенол, метилевгенол, ацетил евгенол, ліналоол, п-цимол, 1,8-цинеол, а-терпінеол, терпінен-4-ол. Плоди лавра містять ефірну (3,9-4,1%) і жирну (26,3-44%) олію, дубильні речовини та інші сполуки. У складі ефірної олії плодів є цинеол, а-пінен, р-піненцитраль, корична кислота й її ефіри, вільні спирти, феноли, сесквітерпени тощо.Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати з листя рослини приймають усередину при діабеті (гіпоглікемічні властивості), псоріазі й малярії.Настоєм сухого листя на олії натирають болючі місця при артритах, міозитах і невралгіях.
Використовують листя і як приправу до страв.
Раніше з плодів лавра добували жирну олію (Oleum Lauri), яку використовували як відтяжний засіб при ревматизмі, паралічах і простудних захворюваннях, та для лікування корости.
У домашніх умовах виготовляють мазь з листя лавра та хвої ялівцю звичайного, яку використовують як заспокійливий і знеболюючий засіб при ревматичних і простудних болях і судомах.
У зелених насадженнях Криму лавр виконує естетичну, санітарну та гігієнічну функції, збагачує повітря біологічно активними речовинами, здатними знезаражувати повітря від шкідливих мікроорганізмів. Експериментальними спостереженнями встановлено, що леткі фітонциди рослини пригноблюють розвиток мікобактерій - збудників туберкульозу.
Поєднання декоративних якостей з антимікробною активністю летких виділень робить лавр благородний невід'ємною належністю зелених насаджень курортної зони Криму.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій листя (10 листків заливають трьома склянками окропу, настоюють 2—3 години) приймають по півсклянки тричі на день при діабеті;
- 20 г сухих листків заливають двома склянками окропу, кип'ятять 10 хвилин, проціджують і випивають протягом дня за 3 рази при псоріазі (курс лікування – 5-7 днів).
ЗОВНІШНЬО — настій листя на соняшниковій олії (30 г сировини на 200 г олії, настоюють 10 днів) для втирання,
мазь (порошок з листя та хвої ялівцю звичайного змішують з вершковим маслом у співвідношенні 6:1:12 і розтирають) для втирання.
