Ласкавець золотистий
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
вовчий зуб;
володушка золотистая
Bupleurum aureum —
багаторічна трав'яниста гола сизувата рослина родини селерових (зонтичних). Стебло пряме, розлоге, 30-150 см заввишки. Листки чергові, цілісні, з цілими краями: прикореневі й нижні стеблові — видовжено зворотно яйцевидні, при основі звужені в черешок; серединні й верхні стеблові — довгі, сидячі, при основі серцевидні або стеблообгортні. Квітки двостатеві, 5 пелюсткові, у складних 10-20 променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з 3-5 великих, яйцевидних, здебільшого жовтих, нерівних листочків, а біля основи зонтиків — чашоподібна, з еліптичних або майже округлих листочків обгорток; пелюстки золотаво-жовті, з загнутою всередину і відтягнутою у вигляді язичка верхівкою, на спинці — з сосочками. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Ласкавець золотистий росте в Карпатах на гірських луках, серед чагарників, у лісах.Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією, розстеляючи її тонким шаром. Штучне сушіння проводять при температурі 50—70°С. Строк придатності — 5 років.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Трава рослини містить флавоноїди (рутин, кверцетин, ізокверцитрин, ізорамнетин, рутинозид), сапоніни, алкалоїди, дубильні речовини, ефірну олію та аскорбінову кислоту.Фармакологічні властивості і використання
Препарати ласкавця золотистого активізують виділення жовчі, посилюють секрецію шлункового та панкреатичного соку. У виділеній жовчі збільшується вміст пігментних речовин, кислот і холестерину. В цілому дія трави ласкавця золотистого схожа на дію цмину піскового.У народній медицині рослина користується репутацією ефективного засобу при захворюваннях печінки та жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту та підшлункової залози.
Основними ж показаннями до призначення є холецистит, ангіохоліт і гепатит.
Місцеве застосування ласкавця показане при ураженні шкіри гнояками та сверблячці.
Застосовують ласкавець у вигляді настою, причому перевагу віддають настоям із свіжо зірваної рослини.
Не рекомендується призначати препарати ласкавця всередину при жовчнокам'яній хворобі, виразці шлунку та дванадцятипалої кишки, та при гіперацидному гастриті.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій свіжо зірваної або сухої трави (3 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 4 години, проціджують) приймають по півсклянки тричі на день до їди протягом 20-25 днів.
ЗОВНІШНЬО — настій трави (готують, як у попередньому прописі) для обмивання шкіри.
