Хвощ польовий
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
хвощ полевой
Equisetum arvense —
багаторічна трав'яниста, 15-40 см заввишки рослина родини хвощових. Має бурувато-чорне розгалужене кореневище, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки. Стебла двох типів: весняні — спороносні і літні — безплідні. Спороносні пагони рожево-бурі, соковиті, членисті, нерозгалужені, з'являються напровесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після висипання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває яскраво-зелені кільчасто розгалужені безплідні стебла з 6-12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними, здебільшого нерозгалуженими гілочками. Листки лускоподібні, розміщені кільцями, зростаються у піхви; піхви листків на спороносних стеблах дзвоникоподібно потовщені, з 8-12 чорно-бурими зубцями, на безплідних — вузькі дзвоникоподібні, знизу світло-зелені, зверху — з темно-бурими трикутно-ланцетними зубцями і білою облямівкою на них (зубці піхв на бічних гілочках у кількості 4-5, відігнуті). Спороносить у березні — квітні.
Поширення
Хвощ польовий росте по всій території України як бур'ян на полях, луках, лісових розсадниках, лісосіках.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву хвоща (Herba Equiseti), яку заготовляють влітку (червень - серпень), зриваючи її руками, зрізуючи ножем чи серпом або скошуючи косою, якщо зарості суцільні (в останньому випадку сировину перед сушінням перебирають, відкидаючи домішки, в тому числі й нелікарські види хвоща). Сушать траву в затінку на вільному повітрі, розстилаючи тонким (5-7 см) шаром на папері або тканині. Сухої трави виходить 20%. Готову сировину зберігають у сухому добре провітрюваному приміщенні. Строк придатності — 4 роки.Трава хвоща є у продажу в аптеках.
Хімічний склад
Трава хвоща містить до 25% кремнієвої кислоти (як у вільному вигляді, так і у вигляді водорозчинних солей), флавоноїди: еквізетрин, лютеолін-7-глюкозид, ізокверцитрин, лютеолін, кемпферол-7диглікозид, кемпферол-3-глікозид; сапонін еквізетонін (близько 5%), алкалоїди (сліди), дубильні, смолисті й гіркі речовини, ситостерол, диметилсульфон, органічні кислоти (аконітова, щавлева, яблучна, лінолева), вітамін С (до 190 мг %) і каротин (до 4,7 м г%).Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати хвоща польового виявляють багатобічну терапевтичну дію: сечогінну, кровоспинну, протизапальну та ремінералізуючу.Завдяки великій кількості силікатів у хвощі польовому він викликає активну проліферацію сполучної тканини, стимулює процеси петрифікації туберкульозних вогнищ, особливо у легеневій та нирковій тканинах, утримує в сечі рівновагу між колоїдами та кристалоїдами і тим самим заважає утворенню сечових каменів.
Як сечогінний засіб хвощ польовий застосовують per se або у складі сечогінних чаїв при застійних явищах серцевого походження (пороки серця, серцева недостатність), захворюваннях сечовивідних шляхів (пієліти, цистити, уретрити) та ексудативному плевриті.
Добрий терапевтичний ефект одержують при лікуванні атеросклерозу судин серця і головного мозку, сечокам'яної хвороби, уражень капілярних судин, а також туберкульозу легень і шкіри в процесі їхньої хіміотерапії.
Як ремінералізуючий засіб хвощ польовий призначають людям похилого віку (кількість кремнію в організмі зменшується прямо пропорційно старінню).
Важливе значення має хвощ польовий і як кровоспинний засіб. Застосування його як кровоспинного засобу показане і дає добрий терапевтичний ефект при маткових, легеневих, носових і гемороїдальних кровотечах. Позитивний терапевтичний ефект спостерігається й при кровотечах з сечових шляхів, зумовлених механічними факторами (пісок, камені).
Успішно застосовують препарати хвоща при гострому і хронічному отруєнні свинцем (дезинтоксикаційну дію хвоща доведено експериментально) та дизентерії.
Заслуговують на увагу й відомості про те, що хвощ стимулює функцію кори надниркових залоз і тому його корисно вживати при аддісоновій хворобі.
Широко використовують препарати хвоща польового і в народній медицині. Крім усіх вищезазначених випадків, їх вживають і при жовчнокам'яній хворобі, подагрі, ревматизмі, запаленні сідничного нерва, підвищеному тиску крові, легких і середніх формах цукрового діабету.
Не менше цінують хвощ польовий і як зовнішній засіб, застосовуючи його у формі настою: полоскання при стоматитах і тонзилітах; втягування вранці у ніздрі при озені; спринцювання піхви при білях у жінок; примочки при хворобах шкіри (стригучий і сверблячий лишай, екзема), на гнійні рани і фурункули; ванни і припарки при виразці гомілки; сидячі ванни при нирковокам'яній хворобі і болях у ділянці сечового міхура; примочки і протирання обличчя при жирній і пористій шкірі.
Настій з трави хвоща польового входить до складу інгредієнтів для приготування проти астматичної мікстури за Трасковим (Mixture antiasthmatica Trascovi).
Траву хвоща польового використовують і в гомеопатії.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відпар трави (20 г або 4 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють по половині чи третині склянки 2-3 рази на день через 1 годину після їди;
- рідкий екстракт хвоща польового (Extractum Equiseti arvensis fluidi) п'ють по половині чайної ложки 3-4 рази на день;
- свіжий сік п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.
ЗОВНІШНЬО — полоскання, протирання, компреси, примочки, спринцювання настоєм (2 столові ложки сировини заливають двома склянками окропу і настоюють у термосі ніч);
- сидячі ванни, до яких додають відвар 4 ложок трави в 1 л води.
Не можна вживати хвощ польовий при нефритах і нефрозах.
