Горобина звичайна
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
рябина обыкновенная
Sorbus aucuparia —
дерево родини розових, заввишки З—15 /20/ м. Листки чергові, непарноперисті, з 7—15 довгастих або видовженоланцетних, пилчастих, зверху — матово-зелених, зісподу — сизих листочків. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в густому багатоквітковому щитковидному суцвітті. Плід — яблукоподібний, кулястий, яскраво-червоний або оранжево-червоний. Цвіте у травні, плоди достигають у вересні.
Поширення
Росте в лісовій та лісостеповій зонах республіки в лісах, по чагарниках, на схилах балок, вапняках, високих піскових і кам'янистих берегах річок. Широко вирощують як декоративну рослину.Заготівля і зберігання
З лікувальною метою використовують зрілі плоди (Fructus Sorbi aucupariae). В народній медицині використовують і квітки та, зрідка, листя Горобини звичайної. Плоди збирають до настання приморозків. Тривале зберігання плодів у свіжому вигляді можливе при температурі близько 0°С і вологості повітря 80—85%. Для такого зберігання плоди збирають разом з плодоніжками. Перед сушінням плоди звільняють від плодоніжок, а потім сушать у духовках або сушарках при температурі 60°С, попередньо пров'яливши їх кілька годин при температурі 40°С. У домашніх умовах плоди сушать у затінених теплих приміщеннях з доброю вентиляцією, розстилаючи їх тонким шаром і часто перемішуючи. Сухої сировини виходить 22—23%. Строк придатності — 2 роки.Сухі плоди відпускаються аптеками.
Хімічний склад
Плоди горобини — полівітамінна сировина. Вони містять фенольні сполуки (катехіни — 370 мг%, антоціани — 300—1600 мг%, флавоноли — 20—246 мг%), каротин (3—15 мг%), фолієву кислоту (0,18—0,25 мг%), вітаміни - С (40—100 мг%), В2 (0,05—0,07 мг%), К (0,4 мг%) і Е (0,8—5,1 мг%), органічні кислоти (яблучна, винна, янтарна, щавлева, сорбінова, парасорбінова), цукри (5,9—8 %), спирт сорбіт, пектинові (0,3—0,5 %) й дубильні речовини, мінеральні солі тощо. В листках знайдено значну кількість вітаміну С (200—220 мг%), каротиноїди й фенольні сполуки, а в квітках — кверцетин3-глюкозид і кверцетин-3-софорозид.Фармакологічні властивості і використання
Плоди горобини використовують насамперед як полівітамінний засіб при авітамінозі. Вони входять до складу вітамінного чаю. Крім того, плоди мають в'яжучу, послаблюючу, сечогінну, жовчогінну, кровоспинну та естрогенну дію.Є також, дані про те, що препарати з горобини зменшують кількість холестерину в крові й жирів у печінці, що робить їх корисними при ожирінні (Obesitas).
Вважається, що сечогінні та послаблюючі властивості притаманні й препаратам з квіток рослини.
Настій, відвар або сік плодів Горобини звичайної вживають при розладах травлення, гепатиті, гепатохолециститі, утрудненому жовчовиділенні, при каменях у нирках і сечовому міхурі, при явищах старечої атонії товстої й тонкої кишок, при дизентерії, геморої, маткових кровотечах у клімактеричний період, при зупинці менструацій та як протизаплідний засіб.
Свіжі плоди горобини корисно вживати при атеросклерозі, гіпертонії та нирковокам'яній хворобі.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — свіжий сік по 50 мл 3—4 рази на день; відвар плодів (15 г сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;
- настойку із свіжих плодів (200 г подрібненої сировини на 1 л горілки, настоюють 12 днів, проціджують) приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день при порушеннях менструального циклу в клімактеричний період;
- сироп (1 кг соку зрілих плодів варять з 600 г цукру) приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день при ожирінні;
- настій молодих гілок (2 столові ложки подрібненої сировини на 400 мл окропу, кип'ятять 5 хв, проціджують) приймають по півсклянки 4 рази на день при туберкульозі шкіри;
- чай з листя (30 г сировини заварюють у З склянках окропу) п'ють по 1 склянці 3 рази на день при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах, а також при інших хворобах печінки;
- настій квіток (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють до охолодження) приймають по півсклянки 3 рази на день.
Треба пам'ятати, що плоди Горобини звичайної ПРОТИПОКАЗАНІ при схильності до гіперкоагуляції крові.
