Гіркокаштан звичайний
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
каштан конский обыкновенный
Aesculus hippocastanum —
високе (до 25 м заввишки) листопадне дерево родини гірко-каштанових. Листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні, з 5—7 майже сидячими листочками. Квітки неправильні, білі, з червоними плямочками, зібрані в прямостоячі, пірамідальні волоті. Плід — коробочка, вкрита великими шипами. Цвіте у травні.
Поширення
Походить з Греції. На території України розводять у парках і садах як декоративне дерево.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кору молодих гілок (Cortex Aesculi hippocaslani), листя (Folia Aesculi hippocastani), квітки (Flores Aesculi hippocastani) і плоди (Fructus Aesculi hippocastani).Кору збирають навесні, розрізають на куски і сушать відразу після збирання на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої кори виходить 50 % . Квітки заготовляють у травні. їх обшморгують з грубого загального суцвіття і сушать у перший день на сонці, а потім — під наметом або в приміщенні. Сухої сировини виходить 16—17 % . Листя заготовляють під час цвітіння рослини, зрізаючи без черешків. Сушать на вільному повітрі під наметом або в приміщенні, яке добре провітрюється, розстилаючи тонким шаром (2—3 см). Сухої сировини виходить 20— 22 % .
Плоди збирають повністю достиглими, коли вони починають падати. Сушать їх під наметом або в добре провітрюваному приміщенні при температурі до 25°. Сухої сировини виходить 50 % . Зберігають готову продукцію в сухому приміщенні.
Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад
Насіння містить кумаринові глікозиди ескулін і фраксин, глікозиди кверцетину і кемпферолу, тритерпеновий сапонін есцин, жирну олію (5—7 % ), білкові речовини (до 10 % ), крохмаль (до 50 % ), дубильні речовини (близько 1 %); у корі є ескулін, фраксин, есцин, дубильні речовини, цукри, аскорбінова кислота, тіамін, філохінон; у листках — глікозиди (3-монозиди кемпферолу і кверцетину), каротиноїди (лютеїн і віолаксантин), пектинові речовини; квітки багаті на флавоноїди (похідні кемпферолу і кверцетину), дубильні й пектинові речовини та слиз.Фармакологічні властивості і використання
Терапевтична дія препаратів Гірко-каштану звичайного зумовлена наявністю в них ескуліну, фраксину та есцину, серед яких найбільшу біологічну активність виявляє есцин. Певне позитивне значення мають і інші сполуки. Так, активність чистого есцину в 5 раз нижча за активність есцину в суміші з флавоноїдним комплексом із Гіркокаштану звичайного.Серед галенових препаратів, виготовлених з різних частин рослини, найвищу активність (при відносно невисокій гострій токсичності) виявляє спиртовий екстракт плодів. Експериментально з'ясовано, що екстракт плодів Гіркокаштану звичайного виявляє протизапальну і протинабрякову дію, зменшує в'язкість крові, має капілярозміцнюючі властивості, знижує артеріальний тиск, нормалізує вміст холестерину і лецитину в крові, зменшує ліпоїдоз аорти і печінки.
Доведено також вазотонічну, судинозвужуючу і знеболюючу дію рослини. У вітчизняній і зарубіжній медицині сировину Гірко-каштану звичайного використовують для виготовлення препаратів, які застосовують в основному при різних судинних захворюваннях та деяких інших хворобах. До них належить беласкузин, вазотонін, веногал, веностазин, дескузан, ескувазин, ескувіт, ескузан, есфлазид, репарил, руфаесцин та інші.
Галенові препарати Гірко-каштану звичайного широко використовуються в народній медицині:
- свіжовидавлений сік з квіток п'ють при варикозному розширенні вен, тромбофлебіті, атеросклерозі та геморої;
- сік квіток, законсервований спиртом, настойку квіток або плодів — при варикозному розширенні вен і геморої;
- настій кори — при тривалій діареї, малярії, та при хронічних бронхітах у курців;
- відвар шкірки плодів — при маткових кровотечах.
У поєднанні з іншими лікарськими рослинами Гірко-каштан використовують при гемороїдальних кровотечах, варикозному дерматиті, подагрі, артриті тощо.
Як зовнішній засіб використовують настій кори, настойку плодів, настій шкіри плодів та свіже потерте листя.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — сік з квіток по 25—30 крапель два рази на день;
- сік з квіток, законсервований спиртом у співвідношенні 1: 2, по 30—40 г тричі на день;
- настій кори (1 чайна ложка подрібненої сировини на 2 склянки охолодженої кип'яченої води, настоюють 8 годин, проціджують) по 30 мл 4 рази на день;
- настойку (50 г квіток або плодів на 0,5 л горілки) по 30—40 крапель 3—4 рази на день; відвар шкірки плодів (5 г подрібненої шкірки плодів на 200 мл окропу, кип'ятити 15 хв) по столовій ложці 3 рази на день;
- суміш кори (15 г), квіток липи серцелистої і бузини чорної (по 45 г) готують як настій (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) і п'ють по 1 склянці 2 рази на день при артриті й подагрі;
- столову ложку суміші квіток Гірко-каштану звичайного і горобини звичайної (по 20 г) та квіток арніки гірської (10 г) напарюють 20 хв на 200 мл окропу і п'ють по 1 склянці два рази на день при гемороїдальних кровотечах;
- дві столові ложки суміші плодів Гірко-каштану звичайного, кори берези пухнастої і кори дуба звичайного (по 20 г), слані моху ісландського і трави хвоща польового (по 50 г), трави астрагалу солодколистого і коріння ожини сизої (по 100 г), коріння ревеню тангутського і квіток цмину піскового (по 30 г) варять 5 хв у 400 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день при варикозному дерматиті (одночасно корисно приймати місцеві ванни з відвару кореневищ дріоптерису чоловічого).
ЗОВНІШНЬО —настій кори (50 г сировини на 1л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 8 годин, проціджують) для сидячих прохолодних ванн при гемороїдальних кровотечах безпосередньо після випорожнення (коли шишки ще зовні) протягом 15 хвилин;
- відвар кори (10 г кори на 200 мл окропу) для холодних мікроклізмочок при гемороїдальних кровотечах;
- відвар сировини (15 г шкірки плодів на 250— 300 мл окропу, кип' ятять 10 хв) для спринцювання двічі на день при маткових кровотечах у клімактеричний період (за умови відсутності злоякісних пухлин);
- настойку шкірки плодів (40 г сировини на 1 л спирту) для розтирань при ревматоїдному артриті;
- свіже подрібнене листя для припарок або спиртову витяжку з плодів (2 частини плодів заливають 1 частиною горілки і настоюють 15 днів) для змазувань при варикозному дерматиті.
