Гірчак перцевий
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
горец перечный
Polygonum hydropiper —
однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло прямостояче, від основи розгалужене, 20—70 см заввишки, над осінь червоніє. Листки чергові, видовженоланцетні, до обох країв звужені, гострі або тупуваті, з хвилястими цілісними краями; піхви листків (розтруби) плівчасті, червонуваті, з голим або коротковійчастим краєм. Квітки двостатеві, дрібні, по 2—3 в пучках, зібраних на верхівці стебла й гілок у довгі звислі переривчасті колосовидні суцвіття; оцвітина рясно вкрита крапчастими залозками, рожева або зеленаво-
рожева, 4—5-роздільна. Плід — горішок. Цвіте з липня до жовтня.
Поширення
Росте по берегах річок, у канавах, на луках, у вологих лісах по всій території України, крім Полинового Степу та Криму.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Polygoni hydropiperis), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізають на висоті 10—15 см від землі. Сушать на відкритому повітрі в затінку або на горищі, розстеливши тонким шаром. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у паперових мішках. Строк придатності — 2 роки.Аптеки відпускають сировину.
Хімічний склад
Трава містить глікозид полігопіперин, флавоноїди (гіперозид, ізорамнетин, кверцетин, кверцитрин, кемпферол, рамнетин і рутин), аскорбінову кислоту (до 200 мг%), вітаміни К, Е і каротин, а також - ситостерин, органічні кислоти (мурашина, яблучна, оцтова, валеріанова і галова), дубильні й смолисті речовини, ефірну олію, макро- і мікроелементи (залізо, марганец, магній, титан, срібло та інші).Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати гірчака мають кровоспинну, знеболюючу, протизапальну, заспокійливу й антисептичну властивості. Кровоспинна дія у них поєднується зі здатністю стимулювати скорочення м'язів матки подібно до такої здатності ріжків, але у препаратів Гірчаку перцевого ця властивість виявляється значно слабше.В науковій медицині препарати гірчака використовують в основному як кровоспинний засіб при маткових кровотечах на грунті гіпотонії матки в результаті запалень, при поліменореї різного генезу, при невеликих гемороїдальних кровотечах, при кровотечах з дрібних судин і капілярів шлунка й кишок. Частіше їх використовують як допоміжний засіб у комплексній терапії при маткових і внутрішніх кровотечах.
У поєднанні з іншими лікарськими рослинами Гірчак перцевий використовують при проносах та ентероколітах.
Зовнішньо рослину використовують для місцевих ванн при геморої, вузлуватій формі зобу, для лікування гнійних і гангренозних ран, екземи, виразки гомілки тощо.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — екстракт гірчаку перцевого рідкий (Extractum Polygonii hydropiperis fluidum) приймають по 30—40 крапель 3—4 рази на день;
- настій трави (20 г, або 2 столові ложки трави на 200 мл окропу) приймають по третині склянки 3—4 рази на день;
- настойку трави (у співвідношенні 1:4, на горілці) приймають по 30—40 крапель 3—4 рази
на день;
- порошок висушеної трави приймають по 1 г 2—3 рази на день;
- мазь (3 столові ложки суміші трави гірчаку перцевого, квіток льонку звичайного і кори дуба звичайного, взятих порівну настоюють, час від часу помішуючи, на склянці розтопленого свинячого сала протягом 12 годин, проціджують) застосовують для лікування гемороїдальних
гуль з болями і свербінням у задньому проході (добре змащений маззю кусок марлі вводять у відхідник на 4—5 годин).
ЗОВНІШНЬО — свіжий сік трави гірчаку застосовують для змащування виразки гомілки (1—2 рази на день);
- свіжу подрібнену траву прикладають до потилиці при нежиті або головному болі;
- відвар трави (50 г трави на 400 мл окропу) застосовують для обмивань уражених ділянок шкіри;
- настій трави (повна пригорща сухої або свіжої трави на 2 л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 20 хв) застосовують для сидячих ванн тривалістю 15 хв при геморої.
ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати гірчаку перцевого при гломерулонефриті.
