Фізаліс звичайний
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
физалис обыкновенный
Physalis alkekengi —
дворічна або багаторічна розсіяно-опушена рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, 30-60 см заввишки, тупо гранчасте, просте або розгалужене. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцевидні, неглибоко виїмчасто-зубчасті, при основі заокруглені, на верхівці загострені; верхні листки зближені попарно. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на пониклих квітконіжках між попарно зближеними верхівковими листками; віночок колесоподібний, зі зрослими листками, п’яти роздільний, білуватий, лопаті його гостро трикутні. Плід — округло оранжева ягода, захована в червоній розрослій чашечці. Цвіте у червні — липні, плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення
Фізаліс звичайний росте по всій території України (на Поліссі — по південному його краю) у лісах, серед чагарників.Заготівля та зберігання. З лікувальною метою використовують стиглі плоди фізаліса (Fructus Physalis alkekengi). Використовують їх свіжими або сушать, звільнивши від чашечки, яка вважається отруйною. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на вільному повітрі або в теплому провітрюваному приміщенні. Сухих плодів виходить 16-17%. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Плоди фізаліса містять органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну, янтарну, кавову, ферулову й синапову; барвники: криптотоксин, зеаксантин; кверцетин, дубильні речовини, каротиноїд, вітамін С (46 мг %), гірку речовину фізалін, пектин, слиз, цукри й жирну олію (в насінні). У червоних розрослих чашечках є стероїди: фізалін А і фізалін В.Фармакологічні властивості і використання
В науковій медицині фізаліс звичайний не використовують, хоч свого часу рослина була об'єктом фармакологічного вивчення. Було запропоновано використовувати плоди як сечогінний засіб, а настої розрослих чашечок на олії — як засіб, що активізує епітелізацію тканин.У народній медицині плоди фізаліса відомі своїми сечогінними, протизапальними і болезаспокійливими властивостями.
Свіжі плоди, сік або настій плодів вживають при нирковокам'яній хворобі, гнійних запаленнях сечових органів, подагрі, суглобовому ревматизмі, деформуючому артрозу (так званих шпорах), захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею й асцитом, болях у шлунку й кишечнику, від геморою, в разі переміжної гарячки та крововиливах.
Есенцію з свіжих плодів використовують у гомеопатії.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій сушених плодів (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, варити 5 хв.) п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди;
- свіжі плоди вживати щодня по 10-15 шт.;
- сік свіжих плодів пити щодня по 20 г.
