Бедринець ломикаменевий
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
дрібчасте зіллячко, козлики;
бедренец камнеломковый
Pimpinella saxifraga -
Багаторічна трав'яниста гола або короткопухнаста кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Кореневище багатоголове, гіллясте. Стебло пряме, тонке ребристе, розгалужене, штриховане, з виповненою серединою, 25—60 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки довгі черешкові перисті розсічені або перисті; серединні стеблові — перисті роздільні, з округло-яйцевидними, тупими, зубчастими, надрізаними або роздільними сегментами; верхні — у вигляді піхв, без пластинок. Квітки дрібні, білі або рожевуваті, 5-пелюст-кові, в складних зонтиках. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення
Росте розсіяно по всій території України у мішаних лісах, на узліссях, сухих луках, схилах, у чагарниках.Заготівля і зберігання
Використовують коріння (Radix Pimpinellae saxifragae), яке заготовляють восени або рано навесні. Корені миють водою і сушать на відкритому повітрі або в теплому приміщенні. Сухої сировини виходить 20%.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Коріння Бедринця ломикаменевого містить ефірну олію (0,3—0,5%), умбеліферон, пімпінелін, ізопімпінелін, бергаптен, ізобергаптен, сапоніни, дубильні й смолисті речовини, цукри, органічні кислоти тощо.Фармакологічні властивості і використання
Рослина входить до фармакопей багатьох країн світу. На теренах колишнього СРСР (* держава припинила своє існування в 1991 р.) використовується лише в народній медицині. Галенові препарати Бедринця ломикаменевого виявляють спазмолітичну, протизапальну та сечогінну дію. Вони сприяють нормалізації функціонування травного тракту, збуджують видільну функцію шлункових залоз, мають відхаркувальні та протикашльові властивості.В травниках 16 ст. Бедринець ломикаменевий згадується як засіб, який застосовували для профілактики і лікування чуми, холери і раку, при захворюваннях матки.
Настій або настойку кореневища з корінням використовують як відхаркувальний засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, при ларингітах, трахеїтах, бронхіті, запаленні легень, бронхіальній астмі та коклюші.
Ефективним є використання Бедринця ломикаменевого при сольових діатезах, нирковокам'яній хворобі, захворюваннях печінки, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, атонії кишечнику, метеоризмі, набряках та подагрі.
Зовнішньо у вигляді полоскань препарати Бедринця ломикаменевого застосовують при ангіні, ларингіті, скарлатині.
Свіжий сік рослини з успіхом використовується для знебарвлювання пігментних плям.
Порошок кореневищ додають до зубних паст і порошків.
Напровесні з молодих прикореневих листків Бедринця ломикаменевого готують свіжі салати, які включають до лікувально-профілактичного харчового раціону.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — настойку коріння і кореневищ (у співвідношенні 1:10, на 70%-ному спирті, настоюють у закритому посуді 7 днів) по 15—20 крапель 3—4 рази на день;
- відвар коріння і кореневищ (1 столова ложка на 2 склянки окропу) по півсклянки 3—4 рази на день {можна з медом).
З Бедринця ломикаменевого готують вітамінний весняний салат: пошатковане листя Бедринця ломикаменевого (40 г), редиску (10 г) та цибулю (40 г) заправити сметаною або майонезом (40 г), зверху покласти кусочки одного вареного яйця.
Поради лікаря О. Попова
Коріння бедринцю містить у собі ефірну олію та пімпінелін — особливу речовину, нерозчинну у воді; тому коріння цієї рослини для лікувальної мети краще вживати у вигляді настойки.
У народній медицині бедринець застосовують як відхаркувальний, сечогінний і такий, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, заспокоює нервову систему, засіб. Ці старовинні народні «ліки» дуже ефективні, їх добре перевірено. У народі його застосовують ще при коклюші як відхаркувальний, болетамувальний і заспокійливий засіб, при водянці — як сечогінний засіб та при запорі й поганому перетравлюванні їжі — як засіб, що нормалізує функціональну діяльність шлунка.
Дуже ефективний цей засіб і при захриплості: додання 15 крапель його настойки до потогінного відвару (липового цвіту) рятує хворого від дальших ускладнень.
Зовнішньо ліки з коріння бедринцю застосовують для полоскання при запаленнях горла, свіжий сік з коріння виводить плями на обличчі.
Способи застосування. Відвар: 15,0 —200,0; вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Настойка на горілці: дві частини коріння на п'ять частин горілки; вживати по 30 крапель 4—5 разів на день (при водянці).
Настойка на вині: одна частина коріння на 6 частин вина; по 15—20 крапель 3—4 рази на день (при запорі).
Суміш: бджолярі рекомендують до звичайного відвару коріння бедринцю (15,0—200,0) додавати по 1 столовій ложці чистого меду і вживати цю суміш по 3—5 ложок на день. Твердять, що вона дуже допомагає при хворобах легень як відхаркувальний і як зміцнювальний після тяжких хвороб засіб.
Від каменів сечового міхура в народі успішно вживають чай з коріння бедринцю, змішаний з чаєм із шипшини (порівно), з додаванням чистого меду — по 1 чайній ложечці на склянку суміші. Вживають чай цього складу по 2 склянки на день.
Дітям при дифтерії можна давати порошок з коріння бедринцю з медом у вигляді пілюль (саморобних), які треба запивати водою. Доза порошку: 0,5 г, або [1]/10 частина чайної ложечки, через кожні 4 години.
