Абутилон Теофраста
Подивитись оголошення купівлі/продажу ↓
канатник Теофраста рос.
Abutilon theophrastii —
однорічна трав'яниста рослина родини мальвових. Уся рослина вкрита м'якими відлиглими волосками. Стебло пряме, 40—150 см заввишки. Листки чергові, великі, округло серцевидні, цілісні, довго черешкові. Квітки правильні, двостатеві, жовті, 5-пелюсткові, одиничні або в китицевидно-вологистих суцвіттях. Плід — складна листянка. Цвіте у червні—серпні.
Поширення
В дикому стані зустрічається в Європі, Африці, Азії. Батьківщина культурного абутилона — Китай. Рослина культивується в Китаї, в незначній кількості - в Японії та Єгипті. В країнах СРСР (* держава припинила своє існування в 1991 р.) вирощували абутилон на невеликих площах, а останні десятиліття культуру абутилона все частіше заміняли на посіви культур з волокном більш високої якості.Абутилон не вимогливий до тепла, пагони витримують заморозки до мінус 2°С. Абутилон – любить світло, стійкий до посухи і чутливий до надлишку вологи, вимогливий до родючості грунтів, добре реагує на внесення добрив, особливо азотних і фосфорних.
В Україні абутилон Теофраста росте на засмічених місцях у Лісостепу та в Степу.
Сировина
Використовують квітки, листя, коріння і насіння.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Корені абутилону містять сапоніни і флавоноїди; листки — рутин; у насінніє жирна олія (16—19%), білки (20 %), сліди алкалоїдів.
Використання
В народній медицині Абутилон Теофраста досить широко застосовують. Так, настій квіток використовують як потогінний засіб, відвар коріння — як замінник алтеї лікарської (від -кашлю, захворювань шкіри, що супроводяться запаленнями, від проносу і гастралгії). Препарати з листя використовують при лікуванні гонореї, карбункулів, для загоювання ран і як тонізуючі засоби.Ще популярнішим, особливо в китайській та тибетській медицині, є насіння. Його використовують як протигарячковий, пом'якшувальний, обволікаючий, в'яжучий, послаблюючий і сечогінний засіб. Ним лікували дизентерію, хронічний апендицит, захворювання очей, зокрема катаракту.
