Зеленчук жовтий
губаня жовта, земляний ладан;
зеленчук жёлтый
Galeobdolon luteum —
багаторічна трав'яниста рідкоопушена рослина родини губоцвітих. Стебла висхідні, прості, зрідка - розгалужені, біля основи - червонуваті, 15—50 см заввишки. Листки прості, цілісні, супротивні, черешкові, яйцевидні, подвійні зубчасті, часто з сріблястими білими плямами. Квітки — у шестиквіткових кільцях. Віночок двогубий, жовтий; верхня губа довговійчаста, лопаті нижньої губи яйцевидні, середня лопать більша за бічні. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Росте в листяних лісах і в чагарниках по всій території України, крім Степу і Криму.Сировина
Для виготовлення ліків використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Зривають верхівки стебел (суцвіття разом з листками). Сушать під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
ще слабо вивчено. Відомо, що рослина містить водорозчинні сполуки кремнію.Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині Зеленчук жовтий використовують як засіб, що має сечогінну та протизапальну властивості.Настій трави з рослини вживають при гострих і хронічних циститах, гломерулонефритах і уретритах, при пієлонефриті, аденомі передміхурової залози, при нетриманні сечі у людей похилого віку внаслідок зниження тонусу сфінктерів сечового міхура.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хв, проціджують) п'ють теплим по 2—3 склянки на день ковтками;
- чотири столові ложки суміші квіток зеленчука жовтого (20 г), трави звіробою звичайного і листя мучниці звичайної (по 40 г), трави хвоща польового (30 г), бруньок берези пухнастої, стовпчиків кукурудзи звичайної, трави споришу звичайного, квіток материнки звичайної (по 20 г), і квіток ромашки лікарської (15 г) настоюють 12 годин на 1 л води, кип'ятять 10 хв, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день через 1 годину після їди при гострому і хронічному гломерулонефриті.