Воловик лікарський
анхуза лекарственная
Anchusa oiticinalis —
дворічна щетинистоволоса рослина родини шортколистих. Стебло прямостояче, 30-90 см заввишки, замолоду просте, пізніше — дуже розгалужене, з пониклими після цвітіння гілками. Ластки чергові, прості, лінійно-ланцетні, цілокраї: верхні — сидячі, нижні — звужені в крилатий черешок. Квітки двостатеві, правильні, у завійках; віночок лійковидно-колесовидний, спочатку фіолетовий, пізніше — синій. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Росте майже по всій території України на полях, біля доріг, на забур'янених місцях.Сировина
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Воловик лікарський містить алкалоїди циноглосин і холін, глюкоалкалоїд консолідин, алантоїн, барвники і слиз. У насінні є жирна олія.Фармакологічні властивості і використання
Воловик лікарський виявляє пом'якшувальну, сечогінну, потогінну та кровоочисну дію.Виділений з рослини алантоїн у складі мазі використовували при повільному загоюванні ран і виразок, а у вигляді колоїдного розчину — при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
В народній медицині воловик використовують як засіб від кашлю, при запаленні нирок, при грипі та зубному болі.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — суху подрібнену траву заварюють як чай. і п'ють по півсклянки 3 рази на день.
Рослина отруйна.