Вероніка колосиста
вероника колосистая
Veronika spicata —
багаторічна трав'яниста залозисто-опушена рослина родини ранникових. Стебло висхідне, просте або на верхівці розгалужене, 15—30 см заввишки. Листки супротивні, іноді верхні — чергові, ланцетні або лінійні, цілокраї, черешкові або сидячі. Квітки двостатеві, неправильні, яскраво-голубі або фіолетові, іноді білі, у верхівкових густих китицях. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.
Поширення
Трапляється в соснових і мішаних лісах, на узліссях, галявинах, на пісках, у полях по всій території України, але на півдні — рідше.Заготівля і зберігання
Використовують траву (Herba Veronicae officinalis), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в сухому провітрюваному приміщенні. З 5 кг сирої трави одержують 1 кг сухої. Зберігають у сухому приміщенні.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Трава Вероніки колосистої містить глікозиди аукубін і вероніцин, сапоніни, ефірну олію, дубильні й гіркі речовини, органічні кислоти (яблучну, лимонну і молочну), вітамін С (230 мг %), флавоноїди тощо.Фармакологічні властивості і використання
Препарати Вероніки колосистої виявляють анальгетичну, проти спазматичну та проти запальну дію. Їм притаманні кровоспинні, антитоксичні, фунгіцидні, депуративні, відхаркувальні та ранозагоювальні властивості.В народній медицині Вероніку колосисту вживають при простудних захворюваннях, кашлі, ангіні, астмі, бронхіті й туберкульозі легень, при зниженому апетиті, виразці шлунка, проносах, при хворобах печінки, селезінки, нирок і сечового міхура, при безсонні, нервовому виснаженні, ревматизмі, ломоті та внутрішніх кровотечах, у клімактеричному періоді, від укусів гадюк та скажених тварин.
Особливо ефективне використання Вероніки колосистої при захворюваннях шкіри (висипи, екземи, піодермії, різні види свербіння, грибкові ураження тощо).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави Вероніки колосистої (10 г на 200 мл окропу) по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди; суміш трави Вероніки лікарської, фіалки триколірної та череди три роздільної у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (3 чайні ложки на 200 мл окропу) і п'ють по 4 склянки на день через 1 годину після їди при висипах на шкірі, екземі, скрофульозі, грибкових ураженнях, піодермії.
ЗОВНІШНЬО — настій або відвар трави {20 г на 200 мл окропу) для обмивань і місцевих ванн при різних хворобах шкіри: вуграх, гнояках, сверблячих висипах, грибкових захворюваннях, пораненнях, опіках тощо;
- настій свіжозібраної трави Вероніки колосистої на рослинній олії (настоюють 10 днів у співвідношенні 1:1) використовують при опіках, фурункулах і гнійних ранах.