Цикламен європейський
дряква европейская
Cyclamen vernum, синонім С. europaeum —
багаторічна трав'яниста, до 15 см заввишки рослина родини первоцвітних. На кінці короткого або видовженого кореневища має приплюснуто-кулясту бульбочку, вкриту пробкоподібним шаром. Листки прикореневі, здебільшого вічнозелені, прості, з серцеподібною або круглою, при основі глибоко виїмчастою, з цілими краями або рідко зубчастою пластинкою на довгому черешку, 12-20 см завдовжки. Квітки правильні, двостатеві, великі, пазушні, одиничні, на квітконіжках, майже рівних листкам або в 1,5 рази довших за них; віночок карміново-червоний, з короткою, майже кулястою трубочкою і п’яти роздільним відвернутим відгином. Плід — коробочка. Цвіте з серпня до жовтня.
Поширення
Батьківщина цикламена європейського — гори Середньої Європи, Балканський півострів. На території України (переважно на Правобережжі) культивується в умовах відкритого грунту як декоративна рослина, інколи дичавіє.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують свіжі бульби цикламена (Tubera Cyclaminis), які заготовляють восени і зберігають у льоху у вологому піску.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Бульби цикламена містять сапонін цикламін, який при гідролізі розщеплюється на аморфний сапогенін цикламіретин і цукор; леулозин, циклозу, декстрозу, пентозу та полісахарид цикламозин.Фармакологічні властивості і використання
Експериментами встановлено, що препарати цикламена виявляють протистоцидну активність, а за дією на серце схожі на препарати наперстянки.В гомеопатії цикламен використовують при розладах шлунково-кишкового тракту та простудних захворюваннях.
У народній медицині цю рослину визнають як засіб, що допомагає при порушеннях менструацій і пов'язаних з ними нервових розладах, невралгіях, порушеннях травлення, коліках внаслідок метеоризму та ревматичних болях.
Використовують рослину і як зовнішній засіб. Особливо ефективним вважається застосування цикламена при головних болях простудного характеру, фронтитах і гайморитах. Хворому, який сидить із закинутою назад головою, вводять піпеткою в ніздрі по 2 краплі свіжого процідженого соку і в такому положенні залишають його на 5 хв., слідкуючи за тим, щоб дихав він через ніс. Після цього хворому треба пов'язати голову і лягти у ліжко. Через 10-15 хв. після сеансу хворий починає чхати й кашляти, рясно потіє, з ніздрів починає виділятись велика кількість секрету, що триває добу, інколи менше. Через деякий час хворий міцно засинає й прокидається з добрим самопочуттям.
Потовчені бульби прикладають до ревматичних пухлин і геморойних шишок.
При білях у жінок використовують свіжий сік, розведений водою у співвідношенні 1:10.
Треба пам'ятати, що цикламен належить до отруйних рослин. Користуватися ним треба обережно і обов'язково під наглядом лікаря.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій (столову ложку дрібно нарізаних бульб настоюють 15 хв. на 400 мл окропу, проціджують) п'ють по третині склянки тричі на день;
- настойку (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10) п'ють по 30-40 крапель 2-3 рази на день.
ЗОВНІШНЬО — свіжий сік бульб закапують по 2 краплі в обидві ніздрі.