Цмин пісковий
цмин песчаный
Helichrysum arenarium —
багаторічна трав'яниста, з білим повстистим опушенням рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі або висхідні, 15-20 см заввишки, в суцвітті розгалужені. Листки чергові, цілісні, з цілими краями; нижні листки видовжені обернені яйцеподібні, поступово звужені в черешок, середні і верхні — сидячі, ланцетні. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в кулясті кошики, що утворюють на верхівках стебел густе щитоподібне суцвіття; крайові квітки жіночі, трубчасто-ниткоподібні, серединні — двостатеві, трубчасті, з 5-зубчастим відгином. Обгортки кошиків черепичасті, листочки їх жорстко плівчасті, лимонно-жовтого, рідше жовто-гарячого кольору. Плід — сім'янка. Цвіте з червня до вересня.
Поширення
Цмин пісковий росте по всій території України в соснових лісах, на пісках, степових схилах, відслоненнях.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують суцвіття цмину (Flores Helichrysiа гепагіі), які заготовляють на початку цвітіння рослини (до розкривання кошиків), зриваючи їх руками або зрізуючи ножицями так, щоб залишки квітконосів не перевищували 1 см. Для відновлення заростей на ділянці, де провадять заготівлю сировини, треба залишати 8-10 рослин на кожні 15-20 квм площі для насінного розмноження, а повторну заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити через рік. Зібрану сировину розкладають тонким шаром на папері чи тканині і сушать у затінку. Сухих суцвіть виходить 33%. Готову сировину зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Сушені суцвіття є у продажу в аптеках.Хімічний склад
У суцвіттях цмину є флавоноїдні глікозити (кемпферол, саліпурпурозид, ізосаліпурпурозид), флавоноїди (нарингенін, апігенін), стероїдні сполуки, не ідентифіковані барвні речовини фенольного характеру, аскорбінова кислота, вітамін К, ефірна олія, кумарин скополетин, смолисті й гіркі речовини.Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати цмину сприяють підвищенню жовчної секреції, змінюють хімізм жовчі (зменшують концентрацію жовчних кислот, підвищують вміст холатів і білірубіну в жовчі), збільшують жовчовиділення, виявляють протизапальну, антибактеріальну і спазмолітичну дію, стимулюють секреторну функцію шлунку та підшлункової залози, підвищують діурез, діють як кровоспинний засіб.Відвар цмину прописують при хронічних холециститах, холангітах, ангіохолітах, жовчнокам'яній хворобі, дифузних ураженнях печінки.
Певний терапевтичний ефект одержують також при розладах діяльності шлунку, нирковокам'яній хворобі, хворобах нирок і сечового міхура, особливо гострому циститі, утрудненому і болісному сечовипусканні та набряках, пов'язаних з нирковою недостатністю, фурункульозі, запаленні сідничного нерву та невралгії.
Настій цмину використовують як кровоспинний засіб при гіперполіменореї і маткових кровотечах в результаті дисфункції яєчників та при фіброміомі матки з геморагічним синдромом.
Квітки цмину входять до складу жовчогінних чаїв.
Препарати цмину не дають побічних реакцій навіть при тривалому застосуванні.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар (10 г, або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають теплим по півсклянки 2-3 рази на день за 15 хв. до їди;
- екстракт цмину сухий (Extractum florum Helichrysi arenarii siccum) приймають по 1 г тричі на день протягом 2-3 тижнів;
- фламін (Flaminum) призначають при хронічних холециститах і гепатохолециститах по 1 таблетці тричі на день за 30 хв. до їди, запиваючи невеликою кількістю теплої води (курс лікування 10-40 днів);
- настій (10-20 г сировини на 200-300 мл окропу, настояти до охолодження) приймають по 1 столовій ложці щогодини до зупинки кровотечі, але не більше 8-10 ложок на добу (для лікувальних клізм готують відвар з розрахунку 2-5 г цмину на 200 мл окропу і вводять по 50 мл 2-3 рази на день).