Суріпиця звичайна
сурепка обыкновенная
Barbarea vulgaris —
дворічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло голе, вгорі розгалужене, 40-60 см заввишки. Листки чергові, ліроподібно перисті, прикореневі і нижні стеблові — на черешках, верхні стеблові — сидячі. Квітки двостатеві, правильні, жовті, 4-пелюсткові, зібрані в китицю. Плід - стручок (чотиригранний, на ніжці). Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Суріпиця звичайна росте на луках, пасовищах, у посівах на більшій частині території України (крім південних районів).Сировина
Використовують траву. Заготовляють під час цвітіння рослини.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
ще недостатньо вивчено. Листки містять значну кількість аскорбінової кислоти, насіння 25-36% жирної олії.Фармакологічні властивості і використання
Суріпиця звичайна — стародавня лікарська рослина, вона виявляє сечогінну, збуджуючу та загоюючу рани дію.В народній медицині її використовували для лікування інсульту, цинги, епілепсії й набряків та як засіб, що підсилює статеву діяльність і сприяє продукуванню сперми.
У тибетській народній медицині олією з насіння Суріпиці звичайної лікували проказу.
Салати з молодого листя Суріпиці звичайної посідають чільне місце в лікувальному харчовому раціоні. Використовують для салатів молоді розеткові листки. Збирають їх пізньої осені, взимку з-під снігу або рано навесні.
Можна вирощувати Суріпицю звичайну і на підвіконні. Для цього насіння Суріпиці звичайної висівають на фільтрувальний папір або крихкий картон, поливають. Через 8-9 днів збирають зелені паростки, кришать і додають до борщів, юшок або посипають м'ясні страви, бутерброди.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка свіжої або сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 2-3 години, процідити) пити по чверті склянки 4 рази на день протягом 2-3 тижнів.