Шпинат городній
шпинат огородный
Spinacia oleracea —
однорічна трав'яниста рослина родини лободових. Стебло пряме, просте або розгалужене, 25-30 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки довгі черешкові, трикутно-списоподібні або видовжено-яйцеподібні, з цілими краями, дуже рідко з одиничними зубцями, гладенькі або зморшкуваті, верхні сидячі, довгасті, з клиноподібною основою. Квітки одностатеві (рослина дводомна), дрібні; чоловічі квітки чотиричленні, з зеленою оцвітиною, зібрані в кінцеві й пазушні колосоподібно-волотюваті суцвіття; жіночі — без оцвітини, зібрані в пазухах листків густими клубочками. Плід — горішок. Цвіте з червня до серпня.
Поширення
В дикому стані шпинат городній не зустрічається. Походить з Південно-Західної Азії. На території України шпинат широко культивують як овочеву рослину.Заготівля і зберігання
З лікувальною метою використовують молоде розеткове листя, яке вживають свіжим (у вигляді салатів) або відварюють.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Листя шпинату городнього містить вітаміни В1, В2, К, Е, аскорбінову, нікотинову, фолінову і фолієву кислоти, рутин та ін. флавоноїди з Р-вітамінною активністю, каротиноїди (Р-каротин, лютеїн, віолаксантин, неоксантин, зеаксантин, нео-Р-каротин, ксантофіл-епоксид), стерини (а і у-спинанстерини, Р-ситостерин і їхні глюкозиди, холестерин), ліпіди (сульфо-, глюко-, галакто- і ацилгалактоліпіди), білки (до 34%), вуглеводи (фруктозу, глюкозу, сахарозу), органічні кислоти (серотинову, щавлеву, лимонну) і сполуки йоду, заліза, фосфору, калію, кальцію та магнію. У складі білків є всі незамінні амінокислоти.Фармакологічні властивості і використання
Шпинат використовують для приготування перших і других страв, але особливо корисно вживати його в сирому вигляді як салат.Широта лікувальної дії шпинату незначна.
Він посилює перистальтику кишок, виявляє легку проносну дію.
Високий вміст фенольних сполук (флавоноїдів і фенолокислот) зумовлює капіляро-зміцнюючі, проти склеротичні й проти запальні властивості шпинату.
Використовують його як засіб, що створює лікувальний фон, і для потенціювання дії лікарських засобів при ряді захворювань.
Корисно вживати шпинат дітям, вагітним і слабленим хворим, хворим на гіпохромну анемію, діабет і гіпертонію, при гіпацидному гастриті й ентероколіті.
У вигляді супів, пюре тощо його призначають при ожирінні.
Як джерело вітамінів шпинат використовують у дієтотерапії та при так званому весняному лікуванні.
У народній медицині настій з листя шпинату вживають при в'ялій перистальтиці кишечнику і метеоризмі.
При нирковокам'яній хворобі (оксалурії), нефритах, подагрі, захворюваннях печінки, жовчного міхура і підшлункової залози вживати шпинат протипоказано.
Слід також пам'ятати, що страви з шпинату треба зберігати у холодильнику, оскільки при кімнатній температурі у них утворюються отруйні речовини, небезпечні для здоров'я людини.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій із свіжого листя (10 г сировини на 200 мл окропу) приймають по чверті склянки 4 рази на день.