Серпій увінчаний
серпуха венценосная
Serratuia coronata —
багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі розгалужені, гранясті й ребристо борозенчасті, пурпурові, до 150 см заввишки. Листки чергові, черешкові (нижні) або майже сидячі (верхні), перисто роздільні до розсічених, з 3-7 парами яйцеподібних або видовжено ланцетних бічних сегментів і більшим за них верхівковим; зверху голі, темно-зелені, зісподу — світліші; сегменти листків гострокінцеві, нерівно зубчасті, з відтягнутими на кінці в коротеньке білувате вістря зубцями, по всьому краю пильчасто-жорсткі. Квітки трубчасті, пурпурові, зібрані в кошики, розташовані на кінцях головних гілок по 1-2; крайові квітки більші, функціонально маточкові, з три-чотири роздільним відгином, серединні — двостатеві, з п’яти роздільним відгином. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.
Поширення
Серпій увінчаний росте в Лісостепу (за винятком Крайнього Заходу) і в північній частині Степу на сухих луках, по узліссях, серед чагарників.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву серпію, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Після сушіння грубі частини стебел відкидають. Рослина неофіційна.Хімічний склад
У траві серпію є алкалоїди (сліди) і значна кількість аскорбінової кислоти (у свіжому листі до 120 мг %).Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині серпій увінчаний визнають як засіб, що має в'яжучі, протизапальні, жарознижувальні, жовчогінні, проти блювотні й седативні властивості.Настій трави дають усередину при хворобах шлунку, блюванні, проносі, жовтяниці, геморої, гарячці, недокрів'ї та психічних захворюваннях.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки трави настояти 3-4 години на 300 мл окропу, процідити) пити по 1 столовій ложці 3-4 рази на день до їди.