Ріжки
спорынья пурпурная
Claviceps purpurea —
паразитичний гриб класу сумчастих грибів (аскоміцетів), що уражує зав'язь деяких злаків. Цикл розвитку гриба складається з трьох послідовних стадій: сумчастої, конідіальної і зимуючої. В колосі уражених рослин замість зерен утворюються склероції, що мають вид ріжків і становлять собою зимуючу стадію гриба. Склероції зимують у грунті, куди вони потрапляють при збиранні врожаю. Навесні з них виростають червонуваті булавоподібні відростки — строми. По периферії головок стром формуються плодові тіла — перитеції, у яких утворюються особливі утвори — сумки, або аски, а вже в них розвиваються по 8 ниткоподібних аскоспор. Стиглі аскоспори викидаються з перитеціїв, підхоплюються вітром, переносяться на рослини і заражають їх (аскоспори проростають, і їхні росткові трубки проникають у зав'язь). У зав'язі з аскоспори розвивається багатоклітинний розгалужений міцелій, вкритий шаром конідієносців, які відокремлюють величезну кількість конідій. Одночасно з відокремленням конідій тіло гриба вкривається липкою, солодкою і смердючою рідиною (її утворює рослина в результаті зараження), яка приваблює комах, що нею живляться. Комахи переносять конідії на здорові колоски; відбувається вторинне зараження рослин. В обох випадках після зараження на місці зав'язей утворюються склероції.
Поширення
Ріжки паразитують на 170 культурних і дикорослих злаках, але найчастіше на житі. Останнім часом поширення хвороби у посівах зменшилось, тому в спеціалізованих господарствах по вирощуванню лікарських рослин ріжки почали розводити штучно (в культурі виведено ерготамінні й ерготоксинні штами ріжків).Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб використовують ріжки, або склероції, гриба (Secale cornutum, синонім Fungus secalis). Заготовляють ріжки під час жнив, збираючи їх вручну безпосередньо в полі (це найчистіша і найвисокоякісніша сировина!) або на хлібоприймальних пунктах при очищенні насіння жита. На штучних плантаціях ріжки збирають шляхом прямого комбайнування переобладнаними зерновими комбайнами. Зібрані ріжки сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши рівним тонким (1-2 см завтовшки) шаром на папері або тканині. Штучне сушіння проводять при температурі 50°С. Сухих ріжків виходить 70-80%. Зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки.Хімічний склад
Склероції ріжків містять алкалоїди, що є похідними лізергінової кислоти і поділяються на 3 групи: групу ерготоксину (ергокристин, ергокорнін, ергокриптин), групу ерготаміну і групу ергометрину. Всі алкалоїди названих груп мають свої право обертові фізіологічно неактивні стереоізомери (похідні ізолізергінової кислоти). Поряд з цим, склероції ріжків містять алкалоїд ергомонамін і алкалоїди групи клавіну: костаклавін, пенінклавін, ханаклавін, елімоклавін та ергоклавін. Склад і вміст алкалоїдів значною мірою залежать від раси гриба, рослини-хазяїна, на якій гриб розвивається, і зовнішніх факторів. Крім алкалоїдів, у ріжках є цукри (3-4%), ергостерин і аміни: тирамін, гістамін, триметиламін, метиламін, агматин і гексиламін; амінокислоти: аспарагін, аланін, валін, лейцин і фенілаланін та інші азотовмісні сполуки: холін, ацетилхолін, бетаїн, ерготіоксин, ерготіонеїн, урацил і гуанозин; пігменти і значна кількість ліпідів.Фармакологічні властивості і використання
Терапевтичний ефект ріжків зумовлений наявністю в них алкалоїдів, основними серед яких є ергометрин, ерготамін і ерготоксин.В терапевтичних дозах вони строго вибірково діють на матку, посилюючи її скорочення. При великих дозах настає спазм м'язів. Найбільш вираженою вибірковою дією на матку і найменшою токсичністю відзначається ергометрин, але за тривалістю ефекту на скоротливу здатність матки він поступається перед ерготоксином і ерготаміном.
Особливо чутливі до ріжків м'язи матки під час вагітності й після родів. В акушерсько-гінекологічній практиці ріжки і виготовлені з них препарати широко використовують при атонії матки і пов'язаних з нею маткових кровотечах (кровоспинна дія пояснюється стисненням стінок судин при скороченні м'язів матки), у післяпологовий період, щоб прискорити скорочення матки, менорагіях та маткових кровотечах, не пов'язаних з порушенням менструального циклу.
Застосування ріжків і виготовлених з них препаратів протипоказане при вагітності й під час родів (тонічне скорочення м'язів матки може спричинити асфіксію плода).
Небезпечно застосовувати ріжки безпосередньо після народження дитини, якщо дитяче місце ще в порожнині матки (спазм м'язів може перешкодити відокремленню посліду).
При надто тривалому застосуванні, а інколи при підвищеній чутливості до препаратів ріжків можливі явища ерготизму, пов'язані зі звуженням судин і порушенням живлення тканин (особливо кінцівок), а також психічні розлади.
Явища ерготизму можуть виникнути і при вживанні хліба, випеченого з борошна, змеленого з неочищеного від ріжків зерна.
Всі препарати ріжків, так само як і ріжки в нативній формі, надзвичайно отруйні, їх треба застосовувати лише з дозволу і під наглядом лікаря. Випадкове або навмисне отруєння великими дозами ріжків супроводиться нестерпними болями у шлунку й сильною судомою, нерідко настає смерть.
Як маткові засоби використовують настій ріжків, препарат ерготал, що являє собою суму алкалоїдів ріжків, та індивідуальні алкалоїди — ергометрин, ерготамін і їхні похідні.
Тією чи іншою мірою алкалоїди ріжків і їхні похідні стимулюють центральні дофамінові рецептори, в зв'язку з цим можуть пригнічувати секрецію пролактину (специфічним антагоністом дофамінових рецепторів є бромкриптин («Bromcriptinum») — напівсинтетичний препарат, одержуваний на основі алкалоїду ергокриптину).
Алкалоїди ерготамін і ерготоксин входять до складу ряду вітчизняних і зарубіжних комбінованих препаратів («Belloid», «Coffetaminum», «Cofergot», «Ergofein», «Ergoffin»).
Гідровані алкалоїди ріжків втрачають вибіркову дію на матку, зате набувають виражених седативних і гіпотензивних властивостей і застосовуються при неврозах, спазмах судин, гіпертонічній хворобі та інших захворюваннях.
Слід відмітити і флебодинамічні властивості гідрованих алкалоїдів ріжків (наприклад, дигідроергокристин входить до складу венотонічного препарату під назвою анавенол).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - настій ріжків (6 г сировини на 200 мл окропу) п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при маткових кровотечах;
- ерготал (Ergot alum) застосовують при маткових кровотечах, спричинених атонією матки; для прискорення інволюції матки в післяпологовому періоді. Призначають всередину по 0,0005-0,001 г (0,5-1 мг) 2-3 рази на день або підшкірно і в м'язи по 0,5-1 мл (0,00025-0,0005 г ерготалу) 1-2 рази на день.
Форми випуску: таблетки, що містять по 0,001 г (1 мг) суми алкалоїдів, та у вигляді 0,05%-ного розчину для ін'єкцій в ампулах по 1 мл.
- ергометрин (Ergometrini Maleas) застосовують в акушерській практиці при кровотечах після ручного видалення посліду, ранніх післяпологових кровотечах, уповільненій інволюції матки в післяпологовому періоді, кровотечах після кесаревого розтину, кров'янистих виділеннях після аборту та кровотечах на грунті міом матки. Призначають усередину, в м'язи і внутрішньо-венно; найшвидший і найсильніший ефект спостерігається при внутрішньо-венному введенні.
Разова доза при парентеральному введенні 0,0002 г (0,2 мг), при пероральному — 0,0002-0,0004 г (0,2-0,4 мг). В післяпологовому періоді призначають усередину по 0,2-0,4 мг 2-3 рази на день до зникнення загрози кровотечі протягом 3 днів; при тривалій кровотечі вводять одноразово 0,2 мг внутрішньовенно або в м'язи, потім продовжують давати препарат усередину.
Препарат протипоказаний під час вагітності, в 1-му та 2-му періодах родів.
Форми випуску; таблетки, що містять по 0,0002 г (0,2 мг) ергометрину малеату, і в ампулах по 1 мл 0,02%-ного розчину (0,2 мг).
- ерготамін (Ergotamini Hydrotartras) застосовують в акушерсько-гінекологічній практиці в ранньому післяпологовому періоді при гіпо- й атонічних кровотечах, під час і після кесаревого розтину, субінволюції матки після родів і аборту та сильних дисфункціональних маткових кровотечах і геморагіях, пов'язаних з міомою матки. Крім того, ерготамін застосовують при мігрені. Є підстави вважати його ефективним і при глаукомі.
Призначають усередину по 10-15 крапель 0,1%-ного розчину (або 40 крапель 0,025%-ного розчину) або по 1 таблетці (драже) (0,001 г) 1-3 рази на день.
Підшкірно і в м'язи вводять по 0,5-1 мл 0,05%-ного розчину (0,25-0,5 мг). В термінових випадках вводять повільно у вену 0,5 мл 0,05%-ного розчину.
При мігрені призначають по 15—20 крапель 0,1 % -ного розчину за кілька годин до очікуваного приступу. На початку больової фази приступу можна прийняти 2-4 мг під язик, потім через 2 години — 2 мг до зменшення болю, але не більше як 10 мг на день. При тяжкому приступі мігрені вводять 0,5-1 мл 0,05%-ного розчину в м'язи.
Вищі дози при прийомі всередину: разова — 0,002 (2 мг), добова — 0,004 г (4 мг); під шкіру і в м'язи: разова — 0,0005 г (0,5 мг), добова — 0,002 г (2 мг).
Тривале лікування ерготаміном не рекомендується (можливий розвиток ерготизму); після 7 днів застосування у випадках, що потребують тривалішого лікування, роблять перерву (на 3-4 дні).
Препарат протипоказаний при стенокардії та звуженні периферичних судин, у пізніх стадіях атеросклерозу й гіпертонічної хвороби, вагітності, септичних станах і порушеннях функції печінки та нирок.
Форми випуску: ампули по 1 мл 0,05%-ного розчину (0,5 мг в 1 мл), флакони по 10 мл 0,1%-ного розчину (1 мг в 1 мл), таблетки (драже) по 0,001 г (1 мг).
- белоїд (Belloid) приймають по 1-2 таблетки тричі на день при підвищеному збудженні, безсонні, вегетативних дистоніях, синдромі Мен'єра, неврогенних розладах, пов'язаних з порушенням менструального циклу, та гіпертиреозі. Протипоказання ті самі, що й до застосування ерготаміну. Препарат виробляють в Угорщині.
- метилергометрин (Methylergometrinum) вводять під шкіру і в м'язи по 0,5—1 мл 0,02 % -ного розчину, в вену 0,25-1 мл (в 20 мл 40 %-ного розчину глюкози) при гіпотонії й атонії матки в ранньому післяпологовому періоді, при кесаревому розтині, кровотечах після аборту і внаслідок уповільненої інволюції матки. Препарат протипоказаний під час вагітності і родів. Виготовляється в Чехословаччині.
- таблетки кофетаміну (Tabulletae «Coffetaminum») застосовують при мігрені (вазопаралітична форма), артеріальній гіпотонії та як засіб, що знижує внутрішньочерепний тиск при судинних, травматичних та інфекційних ураженнях центральної нервової системи. Призначають усередину по 1-2 таблетки на прийом під час приступу головного болю 2 рази на день, потім по 1 таблетці 2-3 рази на день протягом кількох днів (до 1 місяця). Аналогічний препарат виробляють за кордоном під назвами: «Cofergot», «Ergofein», «Ergoffin».
- дигідроерготамін (Dihydroergotamim Methansulfonas) приймають усередину по 10-20 крапель (в 0,5 склянки води) 1-3 рази на день при мігрені й хворобі Рейно. Препарат протипоказаний при гіпотонії, вираженому атеросклерозі, органічних ураженнях серця, стенокардії й порушенні функцій нирок та в похилому віці. Виготовляється в Чехословаччині.