Подорожник ланцетолистий
подорожник ланцетолистими
Plantago lanceolata —
багаторічна трав'яниста рослина родини подорожникових. Стебло (квіткова стрілка) просте, безлисте, прямостояче або висхідне, борозенчасте, слабо волосисте, 10-50 см заввишки. Листки ланцетні або вузько ланцетні, гострі, при основі звужені в черешок, з цілими краями або злегка зубчасті, з 3-7 поздовжніми жилками, майже голі або вкриті більш-менш довгими волосками, зібрані прикореневою розеткою; черешки за довжиною дорівнюють пластинці. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, сидячі, зібрані на верхівці стебла коротким густим яйцеподібним, видовженим або еліпсоїдно циліндричним колосом; віночок буруватий, плівчастий, з циліндричною, злегка здутою, трубочкою і чотири роздільним відгином. Плід — коробочка. Цвіте з квітня по вересень.
Поширення
Подорожник ланцетолистий росте по всій території України в степах, на степових схилах, кам'янистих відслоненнях, луках і трав'янистих місцях та серед чагарників.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Plantaginis majoris) і насіння (Semen Plantaginis majoris) подорожника. Листя заготовляють під час цвітіння рослини й використовують свіжим (для добування соку) або сушать, розстеливши тонким (3-5 см завтовшки) шаром на тканині чи папері в затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні й час від часу перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 40-50°С. Сушіння припиняють, коли черешки стають ламкими. Пожовкле й побуріле листя відкидають. Сухої сировини виходить 22-23%. Насіння подорожника заготовляють восени. Готову сировину зберігають у сухому місці в щільно закритих банках чи бляшанках. Строк придатності — 3 роки.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Подорожник ланцетолистий має близький до подорожника великого хімічний склад, але відрізняється трохи іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Подорожник великий .