Плаун булавовидний
плаун булавовидный
Lycopodium clavatum —
багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина родини плаунових заввишки 30-50 см. Стебло повзуче, вильчасто розгалужене, округле, з висхідними розгалуженими гілочками, густо вкритими лінійно-ланцетними, майже з цілими краями, спрямованими косо вгору листками, загостреними в довгу білу щетинку; молоді висхідні гілочки продовжуються в довгу пряму ніжку, вкриту тісно прилеглими жовтуватими лінійно ланцетними листочками, з 2 або 3-4 стробілами (спороносними колосками) на кінці. Стробіли циліндричні, 20-40 мм завдовжки, з тісно сидячими яйцеподібними довгими загостреними листками, у пазухах яких містяться ниркоподібні мішечки — спорангії, наповнені спорами. Спороносить у липні — серпні.
Поширення
Плаун булавоподібний росте в Карпатах, Поліссі та північній частині Лісостепу в соснових лісах, на вологому піщаному грунті.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують спори (Sporae Lycopodii) рослини. Заготівлю починають у другій половині літа, коли стробіли набудуть жовтого кольору. Заготівельні роботи треба проводити зранку по росі або у вологу погоду, бо за сухої погоди досить найменшого дотику до рослини, щоб спори обсипались. Гілочки зі стробілами обережно зрізують ножицями у підставлену знизу металеву коробочку чи паперову торбинку. Виривати рослини для дальшого обрізування стробілів категорично заборонено! Це призводить до знищення заростей, які відновлюються лише через 20-30 років. Зібрану сировину сушать, підстеливши папір, на сонці (там, де немає вітру) або в теплому приміщенні. З висушеної сировини витрушують спори, відокремлюють їх, просіваючи крізь дрібне волосяне чи шовкове сито, від гілочок та інших сторонніх домішок і зсипають у пляшки, банки або подвійні паперові торбинки. З 15-20 кг сухих стробілів одержують 1 кг спор. Строк придатності спор необмежений. Сухі гілочки, що залишаються після відокремлення спор, зберігають окремо і використовують у народній медицині як лікарську сировину (Herba Lycopodii).Хімічний склад
Спори плауна містять до 50% жирної олії, до складу якої входять гліцериди вищих жирних кислот — пальмітинової, стеаринової, арохінової, діоксистеаринової, олеїнової, лінолевої та міристинової, полімерний терпен споронін, фітостерин, гліцерин, протеїни, клітковину, цукри та мінеральні речовини. У траві рослини є до 0,12% алкалоїдів, у тому числі лікоподин, клаватин, клаватоксин і лікодин.Фармакологічні властивості і використання
Спори плауна використовують як найкращу присипку для немовлят, присипання запрілих місць, гострих і навіть мокнучих екзем, пролежнів, ран, опіків, відморожень і як присипку при сверблячці.У вигляді відвару спори використовують для обмивань і примочок при шкірних захворюваннях (короста, псоріаз, сверблячі висипи, гнояки, фурункули, товчені рани) та для місцевих ванн при судомі.
Внутрішнє застосування спор зумовлене їхніми протизапальними, болетамуючими й сечогінними властивостями. Відвар спор п'ють, не проціджуючи, при запальних хворобах нирок і сечового міхура, затримці сечі в дітей, печінкових і ниркових коліках, спазмах м'язів травного тракту, нервових і ревматичних болях та хворобах дихальних шляхів.
Замість відвару спор можна вживати настій плауна.
В гомеопатії спори плауна застосовують при хворобах шлунково-кишкового тракту, печінки й дихальних органів (пневмонія, бронхіт та ін.), а у фармацевтиці — для обсипання пілюль.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар спор (1 столова ложка сировини на 200 мл холодної води, варити, помішуючи ложечкою, 15 хв.) п'ють по 1 столовій ложці через кожну годину;
- настій трави (половина чайної ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хв.) п'ють по 1 склянці на день ковтками;
- мед, посипаний спорами плауна, приймають по 1 столовій ложці через кожні 2 години при хворобах сечового міхура.
ЗОВНІШНЬО — спори (Lycopodium) у формі присипок у чистому вигляді або в суміші (порівну) з крохмалем;
- примочки, обмивання й місцеві ванни з відвару спор (готують, як у попередньому прописі).