Переступень білий
переступень белый
Вгуопіа alba —
багаторічна трав'яниста шорстко опушена рослина родини гарбузових. Корінь потовщений ріпоподібно, 50-70 см завдовжки і 3-4 см завтовшки, м'ясистий, білувато-жовтий, з білим молочним соком. Стебла повзучі за допомогою нерозгалужених вусиків, до 4 м завдовжки. Листки черешкові, чергові, яйцевидні, п'ятилопатеві, велико зубчасті, з серцеподібною основою. Квітки одностатеві (рослини однодомні), правильні, в пазушних суцвіттях; тичинкові зібрані гронами, маточкові — щитком; віночок зросло пелюстковий, жовтаво-білий, з п’яти роздільним, розправленим відгином. Чашечка жіночих квіток майже дорівнює віночкові. Плід ягодоподібний, кулястий, чорний, 8-10 мм у діаметрі. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Переступень білий росте майже по всій території України (частіше в лісових і лісостепових районах) по чагарниках, у лісах, біля парканів.Заготівля і зберігання
Для медичних потреб вживають коріння переступня білого (Radix Bryoniae). Перевагу віддають кореням 2-3-річних рослин. Заготовляють сировину восени. Викопане коріння старанно відмивають від землі й використовують свіжим або ріжуть кружечками, нанизують на нитку і сушать. Сухої сировини виходить 15-16%. Зберігають окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Свіже коріння можна зберігати всю зиму в льоху так само, як, наприклад, моркву чи редьку.Хімічний склад
Коріння рослини містить алкалоїд бріоніцин, глікозиди (бріонін, бріонідин, бріонол, бріозид, бреїн), бріонолову кислоту, олеїнову, пальмітинову та інші (всього 23) вільні жирні кислоти, ефірну олію, гіркі речовини — кукурбітацини В, D, E, L та інші речовини.Фармакологічні властивості і використання
Переступень білий має проносні, сечогінні, відхаркувальні, болетамувальні, кровоспинні й місцеві подразні властивості, в невеликих дозах пригнічує центральну нервову систему.Як лікувальний засіб цю рослину широко використовують у народній медицині.
Як протиревматичний і проносний засіб рослину визнає й наукова медицина.
В невеликих дозах препарати переступня дають усередину як сильний проносний засіб, при набряках різного походження і болях у ділянці серця, при мігрені, підвищеній нервовій збудливості та епілепсії, для заспокоєння кашлю, у випадку маткових кровотеч і мізерних менструацій та як антигельмінтний засіб при круглих глистах.
Є дані про ефективне застосування переступня при гіпертонічній хворобі (курс лікування 3-4 тижні).
При ревматичних і подагричних болях, міжреберній невралгії у болючі місця втирають свіжий сік, мазь або настойку.
Для цього, а також для лікування ознобів використовують настій свіжого коріння на прованській чи соняшниковій олії.
Із свіжого коріння готують і гомеопатичні ліки.
Треба пам'ятати, що переступень належить до отруйних рослин, тому ліки з нього треба суворо дозувати. При передозуванні спостерігається нудота, блювання, кривавий пронос, запалення нирок, ураження центральної нервової системи. При тяжких отруєннях настає смерть від паралічу дихального центра.
Потребує обережності і зовнішнє застосування рослини. При натираннях треба обробляти якомога обмеженіші ділянки тіла.
Лікарські форми та застосуванні.
ВНУТРІШНЬО — настій сухого коріння (1 чайна ложка сировини на 600 мл окропу) приймають по 25-30 мл тричі на день до їди;
- настойку з сухого коріння (готують у співвідношенні 1:10) приймають по 20-30 крапель тричі на день;
- півсклянки настою (1 столова ложка сухого коріння на 200 мл окропу) п'ють натщесерце як сильний проносний засіб;
- порошки з коріння приймають по 0,5 г тричі на день як проносний засіб;
- свіжо вижатий сік із коріння приймають по 4-8 г з водою 1-2 рази на день (не більше 10 г на прийом) або настойку із 30 г коріння на 700 г вина приймають по 1 столовій ложці кілька разів на день як сечогінний засіб при водянці.
ЗОВНІШНЬО — розтирання свіжим соком (до появи водянистих пухирців) настойкою із сушеного коріння (готують у співвідношенні 1:10), емульсією (1 чайна ложка розтертого свіжого коріння на 100 мл олії) або маззю (2 чайні ложки 30% -ної настойки коріння змішують з чвертю склянки несоленого сала чи вершкового масла або свіжий сік змішують з вершковим маслом чи вазеліном у співвідношенні 1:4).