Оман високий
девясил высокий
Inula helenium —
багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має товсте, м'ясисте кореневище з численними довгими коренями. Стебла міцні, прямі, рубчасті, 1-2 м заввишки, у верхній частині розгалужені, внизу розсіяні, вгорі — густі жорсткі волосисті. Листки чергові, цілісні, нерівномірно зубчасті, великі (до 50 см завдовжки та 18-25 см завширшки), зверху жорстко волосисті, знизу — сірі повстинні; приземні — черешкові, еліптично-видовжені; стеблові — сидячі, видовжено яйцевидні, загострені, з серцеподібною, наполовину обгортаючи стебло основою. Квітки жовті, зібрані у великі (6—8 см у діаметрі) кошики, що утворюють на верхівці стебла щитовидне суцвіття; крайові язичкові квітки — жіночі, з вузько лінійним три зубчастим язичком; серединні — двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні (іноді — у вересні).
Поширення
Оман високий росте розсіяно майже по всій території України. Полюбляє узлісся, чагарники, лісові луки, береги річок, вологі місця.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кореневище та корені (Rhizoma cum radicibus Inulae helenii) оману. Заготовляють їх восени, залишаючи на кожні 10 м2 по одній добре розвиненій рослині для відновлення заростей. Викопані кореневища та корені одмивають від землі, розрізають на куски завдовжки 10—15 см, розщеплюють при необхідності вздовж, пров'ялюють 2-3 дні на вільному повітрі, а в сиру погоду — під укриттям, після чого досушують у добре провітрюваних приміщеннях або в сушарках при температурі, не вищій за 40°С. Сировину можна сушити й на сонці. Сухої сировини виходить 29-30%. Строк придатності — 3 роки.Сировина є у продажу в аптеках.
Хімічний склад
Кореневище та корені оману високого містять інулін (до 44%) та інші полісахариди (псевдоінулін, інуленін), смоли, камедь, сліди алкалоїдів, сапоніни, органічні кислоти й ефірну олію (до 4,3%), у складі якої є біциклічні сесквітерпенові лактони (алантолактон, ізоалантолактон, дигідроалантолактон), алантол, проазулен і а-токоферол.Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати оману високого розріджують мокротиння, полегшують відхаркування та зменшують надмірне виділення з слизових оболонок дихальних шляхів, збуджують апетит і поліпшують травлення, зменшують секреторну активність кишечнику і регулюють його моторику, виявляють стимулюючу дію на процес утворення жовчі та на вихід її у дванадцятипалу кишку, нормалізують загальний обмін речовин в організмі, сприятливо впливають на хворих з туберкульозом легень (зменшується кількість харкотиння, заспокоюється кашель, припиняється виділення бацил Коха, зменшуються катаральні явища, збільшується вага і кращає загальне самопочуття хворих), виявляють збудний вплив на дихання, дещо підвищують діурез і потовиділення, мають глистогінні й антимікробні властивості, регулюють місячні.Застосування галенових препаратів оману показане і дає добрий терапевтичний ефект при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, катари верхніх дихальних шляхів, кашель з виділенням мокротиння), грипі, хворобах шлунково-кишкового тракту (гастрити, ентероколіти, проноси неінфекційного походження, відсутність апетиту, мляве травлення, погане й часте відригування, метеоризм, геморой), печінки, нирок, глистяній інвазії та гіпоменструальному синдромі.
Широко використовують препарати оману високого і в народній медицині. Крім усіх вищезазначених випадків, їх дають усередину при гіпертонії, бронхіальній астмі, туберкульозі легень, жовтяниці, водянці, нирковокам'яній хворобі, легких формах цукрового діабету, ревматизмі, радикуліті, золотусі, простатиті й маткових кровотечах, як засіб, що допомагає уникнути передчасних пологів, та як депуративний засіб при захворюваннях шкіри.
З готових аптечних препаратів застосовують алантон, запропонований для лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.
Застосовують оман і як зовнішній засіб. Мазі або настій на олії застосовують при корості, екземі й нейродермітах.
Відваром полощуть ротову порожнину і горло при запальних процесах, промивають рани, які довго не загоюються (але не мокнуть!).
У гомеопатії оман високий застосовують як матковий засіб.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар кореневищ і коренів (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають теплим по півсклянки 2-3 рази на день за 1 годину до їди;
- алантон (Allantonum) приймають по 0,1 г тричі на день після їди протягом 6-8 тижнів;
- настойку (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1:4) приймають по 25 крапель тричі на день до їди;
- вино оманове (100 г сировини на 1 л червоного вина, настоюють 8 днів, проціджують) приймають по чверті склянки перед їдою як загально зміцнюючий та збуджуючий апетит засіб;
- 1 чайну ложку суміші (порівну) кореня оману високого і трави чебрецю повзучого заварюють як чай в 1 склянці окропу і приймають по 1 чайній ложці через кожні 2 години при коклюші;
- 20 г суміші (порівну) коріння оману високого та лопуха справжнього настоюють 1 годину на склянці окропу, проціджують і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при ревматизмі;
- настій суміші (порівну) коріння оману високого та тирличу жовтого, трави деревію звичайного (3 чайні ложки суміші на 500 мл окропу, варити 10 хвилин) приймають по 2 склянки на день ковтками при анемії та хлорозі.
ЗОВНІШНЬО — мазі застосовують для змащування уражених ділянок тіла: а) суміш (порівну) свинячого сала, вазеліну і риб'ячого жиру змішують з порошком із коріння оману у співвідношенні 2:1; б) 50 г подрібненого коріння оману варять 20 хвилин в 100 мл води, проціджують і одержаний відвар змішують з 50 г свинячого сала; в) подрібнене коріння оману змішують з свинячим салом у співвідношенні 1:10, варять 15 хвилин, проціджують;
- настій на рослинній олії (готують у співвідношенні 1:10, настоюють на сонці 2 тижні);
- відвар (готують, як у попередньому прописі) застосовують для компресів, промивання, примочок і полоскання.