Морква дика
морковь дикая
Daucus carota —
дворічна трав'яниста жорстко волосиста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, гранчасто-борозенчасте, угорі розгалужене, 25-80 см заввишки. Листки двічі-тричі перисто розсічені, з довгастими або лінійними, надрізано зубчастими частками. Квітки правильні, дрібні, 5-пелюсткові, білі, зібрані у складні великі зонтики, біля основи яких є обгортка, утворена перисто роздільними листочками; центральна квітка зонтика часто неплідна, темно-червона, на довгій квітконіжці. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Морква дика росте як бур'ян на полях і відкритих місцях по всій території України.Сировина
Для медичних потреб використовують плоди рослини (Fructus Dauci carotae). Заготовляють плоди під час повної стиглості (зрізані зонтики підсушують і обмолочують). Сухі плоди зберігають у щільно закритих коробках.Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад
У насінні моркви дикої є ефірна олія (1,6%), алкалоїди (1,4%), дубильні речовини (0,2%), органічні кислоти, цукри та понад 20 мікроелементів.Фармакологічні властивості і використання
Насіння моркви дикої використовують як засіб, що має сечогінні, холеретичні, солерозчинні, спазмолітичні, протизапальні та антимікробні властивості.В науковій медицині плоди моркви дикої використовують виготовлення спиртового екстракту, який входить до складу препарату уролесану. Уролесан призначають при лікуванні нефролітіазу, жовчнокам'яній хворобі, гострому та хронічному калькульозному холециститу, пієлонефриту, ниркових і печінкових кольках та сольових діатезах.
У народній медицині порошок з плодів моркви дикої вживають як вітрогінний, глистогінний і проносний засіб та при нетравленні шлунку.
При нирковокам'яній хворобі п'ють настій плодів, дотримуючись при цьому дієти, як при нефриті.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — уролесан (Urolesanura) приймають по 8-10 крапель на грудочці цукру тричі на день перед їдою (курс лікування від 5 днів до 1 місяця), а в разі ниркових і печінкових кольок — по 15-20 крапель на прийом;
- порошок з плодів моркви дикої приймають по 1 г на прийом, тричі на день;
- настій плодів моркви дикої (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі протягом ночі) приймають по одній склянці тричі на день (пити гарячим!).