Медунка лікарська
медуница лекарственная
Pulmonaria officinalis —
багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Стебло ребристе, 10-40 см заввишки, прямостояче, вкрите жорсткими залозистими волосками. Прикореневі листки, зібрані в розетку, серцевидні й яйцевидні, на довгих черешках, загострені, вкриті білуватими плямами. Стеблові листки дрібніші, середні та верхні — сидячі, напів обгортаючі стебло. Квітки зібрані завійками на верхівках стебел, чашечка п’яти роздільна, дзвоникоподібна. Віночок трубчастий, спочатку червоний, потім фіолетовий, після запилення — блакитний. Плід складається з 4 кулястих горішків. Цвіте у березні — червні.
Поширення
Західноєвропейський вид Медунки лікарської трапляється на крайньому заході України, але певне місцезнаходження на території країн СРСР (* держава припинила своє існування в 1991 р.) не відомі.Заготівля і зберігання
Зрізують надземну частину під час цвітіння рослини. Збирають і здорові прикореневі листки (після одцвітання). Заготовляють сировину в сонячну погоду. Зібрану траву уберігають від злежування, бо вона легко запарюється і чорніє. Сушити слід зразу ж після заготівлі. Для цього сировину розстилають тонким шаром на решітках у провітрюваному приміщенні, часто перевертаючи. В сушарнях температура не повинна перевищувати 50°С. Занадто повільне сушіння веде до почорніння зілля. При зберіганні суху сировину треба добре провітрювати.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Молоді прикореневі листки Медунки лікарської містять каротин і до 30 мг % вітаміну С. Трава (Herba Pulmonariae maculosae) містить до 5% кремнекислоти (половина з цієї кількості розчинена у водній формі), дубильні речовини (6-10%), алантоїн (до 1%), сапонін, органічні кислоти, синильну кислоту, цукор, слиз, борнезит, кверцетин, кемпферол та мінеральні солі.Фармакологічні властивості і використання
Рослина виявляє протизапальну, відхаркуючу, в'яжучу, сечогінну, пом'якшуючу, кровотворну та метаболічну дію; є вказівки на можливу проти канцерогенну дію. Витяжки з сировини діють корисно на слизові оболонки дихальних шляхів та на процес звапнення туберкульозного вогнища, зменшують запалення і збільшують опірність до дії шкідливих летких речовин і пилу, полегшують розріджування виділень, які залягають у верхніх дихальних шляхах.Препарати з медунки застосовують як допоміжні ліки при захворюваннях легень, вони ефективні особливо тоді, коли є такі симптоми, як катар горла та бронхів, утруднене відхаркування, хрипота й сухий кашель.
Медунка лікарська, як правило, вживається в сумішах з іншими лікарськими рослинами (споришем, хвощем, кропивою, деревієм, підбілом, солодкою тощо).
Медунка входить до складу відхаркувальних препаратів, які випускаються в Австрії та Німечині, де вона - офіційна.
Молоде прикореневе листя використовують на салати.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - відвар трави (1 столова ложка трави на 1 склянку води, варити 10 хв.) пити по півсклянки 2 рази на день як відхаркувальний засіб;
- відвар (по 10 г трави медунки, листя подорожника великого та підбілу звичайного на 1 л води, повільно довести до кипіння, варити 3 хв., настояти 10 хв., додати меду) пити по півсклянки через регулярні інтервали як допоміжний засіб при грипі, бронхіті, фарингіті й охриплості.