Липа кавказька
липа кавказская
Tilia begoniifolia -
Високе (до 30 м заввишки) дерево родини липових. Листки чергові, яйцевидні, чітко нерівнобокі, біля основи більш-менш зрізані, по краю гостро зубчасті, зубці поступово витягнуті в довгий гострячок. Квітка правильні, в пів зонтиках, пелюстки жовті, на верхівці дещо зубчасті. Плід — горішок, кулеподібної або видовженої форми. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Липа кавказька трапляється в Гірському Криму в лісах. Культивують у парках Південного берега Криму, в ботанічних садах.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують суцвіття разом з приквітками, відомими під назвою «липовий цвіт» (Flores Tiliae), а також бруньки та плоди. Збирають липовий цвіт, коли більшість квіток розкриється, а решта перебуває у стадії бутонізації. Сушать його в затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи тонким (3-5 см завтовшки) шаром і слідкують, щоб сировина не пересохла (на пересушених суцвіттях квітки обсипаються, внаслідок чого знижується якість сировини). Штучне сушіння проводять при температурі 40—45°С. Сухої сировини виходить 30-31%. Зберігають у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 2 роки.Липовий цвіт відпускається аптеками.
Хімічний склад
Квітки липи містять ефірну олію (0,05%), глікозити гесперидин і тиліацин, кумарин фраксин, сапоніни, дубильні речовини, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, цукри та інші сполуки.Фармакологічні властивості і використання
Приготовлені з липового цвіту галенові препарати підвищують потовиділення і діурез, активізують виділення шлункового соку, збільшують секрецію і поліпшують відтік жовчі, виявляють протизапальну та м'яку заспокійливу дію.Настій з липового цвіту (Infusum florum Tiliae) застосовують при гарячкових і простудних захворюваннях (грип, катар бронхів), запаленні нирок і сечового міхура, та при підвищеному нервовому збудженні у хворих молодшого і похилого віку.
В народній медицині липовий цвіт використовують при непритомності, головному болі, істерії та епілепсії, а також при кашлі, болях у шлунку й кишкових коліках.
Місцево настій липового цвіту використовують для полоскання при запаленнях слизової оболонки рота і дихальних шляхів (стоматит, гінгівіт, ангіна, ларингіт), а у вигляді припарок і примочок — при опіках, виразках, запаленні гемороїдальних вузлів, ревматичних і подагричних болях у суглобах.
При нервових захворюваннях приймають ванни з липового цвіту.
Липовий цвіт входить до складу потогінних чаїв і чаїв для полоскання горла, до складу сумішей, якими лікують хвороби шлунку, печінки, кишок, нирок і сечового міхура, нирковокам'яну хворобу, запальні захворювання жіночих статевих органів та ін.
Розім'яті до консистенції тіста бруньки липи прикладають до опіків, на гемороїдальні вузли та абсцеси, використовують для компресів при маститі та подагрі.
Порошком з плодів спиняють кровотечі з носа (в лежачому положенні) і з ран.
Плоди липи їстівні, за смаком подібні до горіхів.
З бруньок і молодих зморщених листочків готують весняні вітамінні салати.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — настій липового цвіту (10 г або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють гарячим по 1-2 склянки 2-3 рази на день після їди;
- настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, насіння льону звичайного, коріння солодки голої й аїру тростинового, листя м'яти перцевої та фенхелю звичайного на склянці окропу п'ють по 2-3 склянки на день до їди при підвищеній кислотності шлункового соку;
- настій 2 чайних ложок суміші липового цвіту (40 г), плодів фенхелю звичайного (20 г) і квіток ромашки лікарської (20 г) на склянці окропу п'ють по 1-3 склянки на день до їди при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки;
- настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, квіток ромашки лікарської і бузини чорної, трави звіробою звичайного та листя ожини сизої на склянці окропу (проціджують охолодженим) п'ють на ніч по 2 склянки при запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів;
- салат: очищені від лусочок бруньки або молоді листочки липи миють у холодній воді, подрібнюють (бруньки розрізають навпіл), поливають приготовленим з круто зварених посічених яєць, вершків, оцту та гірчиці соусом, солять і посипають дрібно нарізаним листям петрушки та кропу (на 500 г бруньок і листя беруть двоє яєць, склянку вершків, столову ложку гірчиці й оцту та сіль).
Зовнішньо — настій липового цвіту (20 г сировини на 200 мл окропу) застосовують для полоскання ротової порожнини та горла, протирання обличчя при жирній шкірі;
- 4 столові ложки суміші липового цвіту (40 г) та квіток ромашки лікарської (60 г) настоюють 15-20 хвилин на склянці окропу, проціджують і використовують для спринцювань зранку і ввечері при запальних захворюваннях жіночих статевих органів;
- відвар липового цвіту (100 г сировини на 2 л окропу, кип'ятять 5 хвилин) застосовують для лікувальної загальної ванни.