Лопух павутинистий
лопух войлочный
Arctium tomentosum -
Дворічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, борозенчасте, розчепірено-розгалужене, з догори спрямованими гілками, зелене або пурпурове, павутинисте опушене, 50—150 см заввишки. Листки великі, черешкові, серцевидні яйцевидні або яйцевидно-довгасті, знизу — сіруваті павутинисті повстисті. Квітки двостатеві, темно-пурпурові, трубчасті, в майже кулястих кошиках, що утворюють щитовидне суцвіття; кошики — на довгих ніжках; обгортка щільна павутиниста, внутрішні листочки її плоско розширені, тупі, з прямим коротким вістрям, плівчасті, пурпурові. Плід — сім'янка. Цвіте протягом липня — вересня.
Поширення
Лопух павутинистий росте на лісових галявинах, вирубках, луках, біля доріг і полів по всій території України.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують коріння (Radix Bardanae, синонім — R. Arctii tomentosum), рідше — листя (Folia Arctii tomentosum) і плоди (Fructus Arctii tomentosum). Коріння заготовляють з рослин, які ще не цвіли, миють у холодній воді, чистять від зовнішньої частини кори, розрізують на куски 10-15 см завдовжки, при необхідності розчахують ще вздовж і сушать на сонці, у теплому приміщенні, яке добре провітрюється, або на горищі. Штучне сушіння проводять при температурі до 50°С. Сухого коріння виходить 26-28%. Листя збирають після цвітіння рослини. Його звільняють від черешків (залишки черешків не повинні перевищувати 2 см) і сушать під укриттям на свіжому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухого листя виходить 12-13%. Строк придатності коріння — 5 років, листя — 1 рік. Плоди збирають у серпні — вересні.Аптеки сировину лопуха дібровного не відпускають.
Хімічний склад
Коріння лопуха павутинистого містить дубильні й гіркі речовини, слиз, флавоноїди ситостерин і стигмастерин, ефірну (до 0,17%) і жирну олії, інулін (до 45%), органічні кислоти (кавова, лимонна, яблучна), глікозид арктиїн, який при гідролізі розщеплюється на лактон арктигенін і глюкозу; листя — флавоноїди, антоціани, органічні кислоти, ефірну олію, дубильні речовини, слизи, аскорбінову кислоту (до 350 мг %); плоди — глікозид арктиїн, сесквітерпенові лактони та жирну олію.Фармакологічні властивості і використання
Препарати коріння лопуха мають діуретичні, жовчогінні, дезинфікуючі й потогінні властивості; вони стимулюють утворення протеолітичних ферментів і поліпшують інсуліноутворюючу функцію підшлункової залози, збільшують кількість глікогену в печінці, активно впливають на обмін речовин.Усередину відвар коріння лопуха дають при хворобах обміну речовин (подагра, суглобовий ревматизм, ниркові й жовчні камені, цукровий діабет); захворюваннях шкіри (нагноєння й шкірні висипи на грунті скрофульозу, фурункули, сверблячка, вугри); гастритах і виразковій хворобі шлунку, хронічних запорах, геморої, набряках, рахіті й затримці менструацій.
Порошок кореня лопуха приймають усередину при подагрі. Корінь лопуха входить до складу потогінних чаїв.
Настій листя лопуха п'ють при порушенні функціональної діяльності шлунку та при гарячкових станах, а настій плодів — при запорах.
Широко застосовують лопух і як зовнішній засіб. Настій коріння на прованській олії (Oleum Bardanae) використовують під назвою «реп'яхова олія» для лікування кругової або гніздової плішивості (уражені ділянки змащують на ніч), висівкоподібного лишаю обличчя (вогнища лишаю змащують 1 раз на день протягом двох тижнів), себореї, облисіння (проводять щоденні втирання), стимулювання росту волосся (залежно від жирності шкіри і волосся втирання проводять через день або 1—2 рази на день).
Настойкою коріння на міцній горілці змащують ділянки тіла, уражені круговою або гніздовою плішивістю та червоними вуграми (запалення сальних залоз).
Відвар коріння застосовують для компресів при себореї (збільшене виділення сальних залоз), а настій листя — для компресів при екземі, лишаях, виразках та гнійних ранах.
У разі запалення сальних залоз і себореї терапевтичний ефект можна посилити одночасним прийманням відвару коріння лопуха всередину.
Потовчене свіже листя лопуха прикладають до ран, твердих пухлин і подагричних вузлів.
Свіжим соком із листя лікують рани і рак шкіри.
Свіже коріння лопуха використовують у гомеопатії.
До складу лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя лопуха. Молоде листя кладуть і в борщ як овочі, а зварені й очищені від шкірки черешки листя — у салати і вінегрети.
Їстівним є й молоде коріння лопуха. Його споживають печеним або підсмаженим як замінник картоплі.
Використовують коріння лопуха і як сурогат кави. Для цього його ріжуть на маленькі кусочки, сушать і підсмажують у духовці.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — відвар коріння лопуха (10 г або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають теплим по півсклянки 2—3 рази на день (як потогінний засіб приймають склянку відвару відразу);
- настій листя лопуха (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2—3 години) приймають по одній столовій ложці 4-6 разів на день через 1 годину після їди;
- порошок коріння лопуха (Pulvis radicis Arctii lappae) приймають по 0,5 г 2—3 рази на день;
- настій плодів лопуха (20 г сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хвилин) приймають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;
- столову ложку суміші (порівну) коріння лопуха, лушпиння квасолі звичайної, листя чорниці звичайної й горіха волоського настоюють кілька годин на 1 склянці холодної кип'яченої води, варять 5-7 хвилин і п'ють після їди 5—6 склянок за день при цукровому діабеті;
- столову ложку суміші (порівну) коріння лопуха, кореневищ пирію повзучого, трави череди три роздільної, вероніки лікарської і фіалки триколірної варять 15 хвилин у 200 мл води і п'ють по півсклянки тричі на день при виразці шлунку, порушенні обміну речовин та при сверблячці;
- 2 столові ложки суміші коріння лопуха (50 г), трави фіалки триколірної (50 г) і парила звичайного (100 г) та листя горіха волоського (50 г) варять 5 хвилин у 500 мл води, охолоджують, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди при гнійному характері вугрів і при запаленні сальних залоз (одночасно проводять змащування цим же розчином);
- салат: помите молоде листя лопуха занурюють на 1—2 хвилини в окріп, виймають, підсушують на рушнику чи салфетці, додають зеленої цибулі, дрібно січуть, солять, додають тертого хрону і заправляють вершками (на 150 г листя лопуха беруть 50 г зеленої цибулі, 30 г хрону, 20 г вершків та сіль).
Зовнішньо — настій коріння лопуха (1 чайна ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють протягом ночі, проціджують) вживають для примочок, компресів та для змащування;
- відвар коріння лопуха (20 г сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, охолоджують, проціджують) втирають у волосисту частину голови ввечері через кожні 2 дні для стимулювання росту волосся (після процедури волосся споліскують чистою водою);
- настойку коріння лопуха (готують на міцній горілці у співвідношенні 1:10) використовують для змащування;
- фітокрем (3 столові ложки коріння лопуха варять 15 хвилин у 300 мл води, проціджують, додають 9 столових ложок свинячого внутрішнього жиру, ставлять на 2—3 години в духовку;
після охолодження воду, що залишилася, зливають) втирають щодня у волосисту частину голови для стимулювання росту волосся;
- настій коріння лопуха на олії (40 г свіжого коріння на 100 г прованської або соняшникової олії, настоюють 10 діб, варять 15 хвилин, віджимають і проціджують) застосовують для втирання та змащування;
- суміш коріння лопуха, квіток нагідок лікарських і шишок хмелю звичайного у співвідношенні 2:1:1,5 готують як відвар (45 г суміші на 1 л окропу) і застосовують для миття голови 2 рази на тиждень при випаданні волосся та лупі;
- суміш коріння лопуха, трави вересу звичайного, листя кропиви жалкої і шишок хмелю звичайного у співвідношенні 2:2:2:1 готують як відвар (7 столових ложок суміші на 1 л окропу) і вживають для миття голови 3 рази на тиждень при випаданні волосся і лупі;
- мазь (відвар однієї столової ложки коріння лопуха на склянці окропу згущують варінням до половини і змішують з вершковим маслом у співвідношенні 1:4 для лікування опіків;
- відвар суміші (порівну) коріння лопуха і кропиви дводомної, трави вересу звичайного і багна звичайного, листя брусниці і розмарину справжнього (500 г на 8-10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40-50 хвилин, проціджують) використовують для лікувальної загальної ванни при ревматизмі, артритах, виразках, лишаях та екземі (температура води — 36-38°С, тривалість процедури – 15-20 хвилин).