Лілія ланцетолиста
лилия ланцетолистная
Lilium lanciiolium, синонім — L. tiqrinum —
багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина конічна, біла, дуже щільна, з широкими лусками. Стебло прямостояче, нерозгалужене, до 2 м заввишки. Листки з цілими краями, еліптично-ланцетні. В пазухах листків містяться бульбочки. Квітки правильні, двостатеві, великі (до 10 см у діаметрі), чалмовидні, оранжево-червоні, з пурпурово-чорними крапками, зібрані в пірамідальні суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення
Лілія ланцетолиста походить з Далекого Сходу і Японії. В Україні вирощують як декоративну рослину у відкритому грунті або як кімнатну культуру.Сировина
З лікувальною метою використовують квітки і цибулину.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Надземна частина містить сапоніни, цибулина — невелику кількість алкалоїдів.Фармакологічні властивості і використання
Рослину використовують у народній медицині та в гомеопатії.В народній медицині Лілія ланцетолиста відома як болетамуюча, сечогінна, кровоспинна й загоююча рани рослина.
Зварену з молоком цибулину загортають у марлю й прикладають до наривів для прискорення їхнього визрівання.
Щоб видалити ластовиння, використовують мазь, для приготування якої беруть відвар квіток, мед і гірчичне борошно (порівну).
Всередину легкий відвар цибулини вживають як сечогінний, тонізуючий, відхаркувальний, матковий болетамуючий та кровоспинний, регулюючий менструації засіб. В гомеопатичній практиці препарати зі свіжих квіток використовують як матковий засіб.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар цибулин (15 г цибулин на 200 мл окропу, кип'ятити 3-5 хв.) приймають по 1 столовій ложці тричі на день.