Латаття сніжно-біле
кувшинка чисто-белая
Nymphaea Candida -
Багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листки довго черешкові, плаваючі, з цілими краями, округло-овальні, 8—16 см завдовжки; їхні лопаті часто налягають одна на одну. Квітки двостатеві, правильні, великі, з чотирикутною основою чашечки, багатопелюсткові; пелюстки білі; трохи довші за чашолистки, поступово переходять у тичинки; приймочка дуже вдавлена, пурпурова, рідше — жовта, з довгим конічним центральним відростком квітколожа. Плід ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Цвіте у червні — серпні; плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення
Латаття сніжно-біле трапляється в стоячих і повільно текучих водах на Поліссі та в Лісостепу.Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кореневища, квітки й листя. Листя збирають під час цвітіння рослини, кореневища — від початку цвітіння рослини і до похолодання, вириваючи їх баграми або руками з попереднім підрізуванням ножем. Після того, як одріжуть листки, коріння і гнилі частини кореневища миють, ріжуть на тонкі (3-5 мм завтовшки) пластинки, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1-1,5 см, розстилають тонким шаром на папері або мішковині, пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в сушарках при температурі до 60°С. Строк придатності сухих кореневищ — 2 роки.Аптеками сировина не відпускається.
Хімічний склад
Кореневища містять алкалоїд німфеїн, дубильні речовини (до 10%), крохмаль (до 20%); листя — флавоноїди (8—С—В—D—глюкопіранозид лютеоліну, мірицитрин), дубильні речовини, щавлеву кислоту; пелюстки квіток — флавоноїди (глікозити кемпферолу і кверцетину), карденолід німфалін; насіння — дубильні речовини (1,1%), карденолід німфалін, крохмаль (до 47%), жирну олію.Фармакологічні властивості і використання
В науковій медицині кореневища використовують як сировину для приготування мікстури за прописом Здренко, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному гастриті та виразці шлунку.В народній медицині рослину використовують для лікування різних захворювань, у тому числі й пухлин різної етіології.
Відвар кореневищ п'ють при хворобах нирок і сечового міхура, як кровоспинний, в'яжучий та гіпотензивний засіб, а при випаданні волосся ним миють голову.
Подрібнене свіже кореневище використовують замість гірчичників при невралгії та міальгії.
Порошком з кореневищ присипають гнійні рани; всередину його приймають при проносах.
Настойку з листя вживають при нирковокам'яній хворобі, а свіже листя (попередньо подрібнене) прикладають до запальних вогнищ на шкірі.
Широко використовують препарати з квіток рослини. Всередину настій пелюсток приймають при лихоманці, безсонні, підвищеній нервовій і статевій збудливості, болісних полюціях, маткових кровотечах і білях, а настойку вживають при недокрів'ї, нервових і серцевих захворюваннях.
Настойку пелюсток використовують і для розтирань при бронхіальній астмі, радикуліті та ревматизмі.
Припарки з пелюсток використовують як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях. Підсмажене насіння відоме як сурогат кави.
З сухих кореневищ одержують борошно, яке після вимочування у воді й дальшого сушіння використовують для приготування різних страв і хлібобулочних виробів.
Свіжі, вимочені у воді кореневища можна їсти вареними або смаженими.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — суміш взятих порівну пелюсток латаття сніжно-білого і квіток глоду криваво-червоного готують як настій (4 столові ложки суміші на 200 мл окропу) і п'ють по одній столовій ложці через 2 години при серцевій слабості.
Зовнішньо — настій свіжих пелюсток (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, настоюють 8 годин, проціджують) застосовують для обмивання лиця при вуграх, ластовинні та як засіб від загару;
- три столові ложки сухих або свіжих пелюсток загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях).
Латаття сніжно-біле — отруйна рослина. Передозування при вживанні всередину небезпечне!