Комонник лучний
сивец луговой
Succisa pratensis —
багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини черсакових. Стебло прямостояче, просте, волосисте, 40—80 см заввишки, з двома супротивними квітконосними пагонами на верхівці. Листки супротивні, цілокраї; прикореневі — довгочерешкові, яйцевидно-еліптичні; стеблові — ланцетні, зростаються з черешками в коротку піхву. Квітки дрібні, зібрані в щільну головку; віночок чотирилопатевий, ліловий або синьо-ліловий. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Комонник лучний росте в лісових, лісостепових і зрідка в степових районах України.Сировина
Використовують траву Комонника лучного, зібрану під час цвітіння рослини, і кореневище з коренями, які копають восени або навесні.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Комонник лучний містить сапоніни, дубильні речовини і невивчений глікозид.Фармакологічні властивості і використання
Кореневище з коренями Комонника лучного використовують як сечогінний засіб при набряках та як глистогінний засіб.Відвар трави Комонника лучного має сечогінні й відхаркувальні властивості.
Зовнішньо відвар рослини використовують для загоювання ран та в боротьбі з коростою.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — порошок кореневища Комонника лучного з коренями, змішаний з цукром, приймають по 1 чайній ложці при болях у шлунку й проти глистів;
- відвар трави (1 столова ложка на 300 мл окропу) п'ють при головних болях, бронхіті й шлункових коліках.
ЗОВНІШНЬО — відвар Комонника лучного (готують, як у попередньому прописі) для обмивань та примочок.