Клен звичайний
клён остролистный
Acer platanoides —
дерево з густою розлогою кроною родини кленових. Стовбур колоновидний з поздовжньо-тріщинуватою темно-сірою корою, 25-30 м заввишки. Листки супротивні, 5—7-лопатеві, з обох боків зелені, основа серцевидна; лопаті тонкозагострені, з 1-3 зубцями, виїмки між ними заокруглені. При зриванні листків з черешків виділяється молочний сік. Квітки дрібні, правильні, в прямостоячих щитковидних суцвіттях. Віночок зеленаво-жовтий. Плід — подвійна крилатка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Клен росте по всій території України в листяних і мішаних лісах. Вирощують його у парках і вуличних насадженнях.Сировина
Використовують сік і молоде листя.Ця сировина не заготовляється і аптеками не відпускається.
Хімічний склад
ще недостатньо вивчено. Сік містить цукор (1,4%) і каучук (1,1%), листки — дубильні речовини, каучук, алкалоїди, каротин (13,2 мг%), аскорбінову кислоту (до 268 мг%) тощо.Фармакологічні властивості і використання
Препарати Клену звичайного використовують лише в народній медицині. Вони виявляють антисептичні, протизапальні, знеболювальні, ранозагоювальні, сечогінні та жовчогінні властивості.Свіжий сік п'ють як загальнозміцнюючий засіб, при радикулітах, з нього приготовляють квас та інші напої.
Настій або відвар молодого листя вживають як тонізуючий засіб, при жовтяниці, нирковокам'яній хворобі та для лікування цинги, а в німецькій народній медицині — як засіб, що посилює статеву діяльність у чоловіків.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка свіжого або сухого листя на склянку окропу), пити охолодженим по чверті склянки 3—4 рази на день;
- настойку листя (20 г листя на 100 мл 40% -ного спирту) приймають по 20-30 крапель тричі на день перед їдою.