Гледичія колюча
гледичия обыкновенная
Gleditschia triacanthos —
однодомне дерево родини бобових, 30—40 м заввишки. Стовбур і гілки несуть міцні розгалужені колючки до 7 см завдовжки. Листка парноперисті і двоперисті; листочки видовжені ланцетні. Квітки неправильні, одностатеві, блідо-фіолетові або майже білі, в густих китицевидних суцвіттях. Плід — біб. Цвіте у червні — липні, плодоносить у вересні — жовтні. Плоди зимують на дереві.
Поширення
Походить з Північної Америки. В Україні широко розводять, культивують як декоративну рослину.Сировина
Використовують лушпиння плодів і молоде листя, зібране в період розпускання.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
У молодому листі міститься алкалоїд триакантин (до 1%), аскорбінова кислота; в лушпинні плодів — антраглікозиди (2,6%), дубильні речовини (3,1%), вітамін К.Фармакологічні властивості і використання
Алкалоїд триакантин виявляє спазмолітичну дію, розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск.Вітчизняною фармацевтичною промисловістю випускався препарат триакантин, який використовували при гіпертонічній хворобі, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при спастичних колітах та хронічному холециститі. Останнім часом препарат знято з виробництва.
Галенові препарати лушпиння плодів виявляють послаблюючу дію.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — подрібнене лушпиння плодів заварюють як чай (10 г на 200 мл окропу) і п'ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день при хронічних запорах.