Герань криваво-червона
герань кроваво-красная
Geranium sanguineum —
багаторічна трав'яниста відстовбурченоволосиста рослина родини геранієвих. Має товсте здерев'яніле кореневище. Стебло від основи розгалужене, рідше — просте, лежаче або висхідне, 25—50 см заввишки. Листки нирковидні або округлі, пальчастороздільні, з широко надрізаними сегментами на 3 і більше лінійних часток. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, криваво-червоні, одиничні, на довгих квітконіжках. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток.
Поширення
Росте в усіх лісових і лісостепових районах, у гірському Криму, рідше — в степових районах по чагарниках, у лісах.Заготівля і зберігання
Використовують траву і корені. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени, після дозрівання плодів. Сухих коренів виходить 20 % . Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Надземна частина рослини містить аскорбінову кислоту, каротин, гіркі і слизисті речовини; корені — галову кислоту, гераніїн {3 % ). У всіх «частинах рослини знайдено дубильні й смолисті речовини.Фармакологічні властивості і використання
Наявність у Герані криваво-червоній дубильних речовин зумовлює її в'яжучі й протизапальні властивості, що робить ефективним використання при запальних захворюваннях кишечника.Настій трави у вигляді полоскань виявляє позитивну дію при запаленнях слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.
Відвар кореневища з корінням використовували в народній медицині як протипухлинний засіб і в дерматології.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка трави на 200 мл холодної води, довести до кипіння, настояти в закритій посудині 2 години) по 1 столовій ложці через кожні 2 години.
ЗОВНІШНЬО — настій трави застосовують для полоскань;
- настій кореневищ (2 чайні ложки на 2 склянки холодної води, настоюють 8 годин) — для компресів при алергічних дерматитах;
- відвар кореневищ (2 столові ложки на 1 л окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують) застосовують теплим для примочок при тріщинах заднього проходу (Fissura апі).