Фіалка запашна
фиалка душистая
Viola odorata —
багаторічна трав'яниста, без розвиненого надземного стебла рослина родини фіалкових. Має повзуче кореневище і вкорінені гони, що зацвітають тільки на другий рік. Листки в прикореневій розетці, прості, округлі або яйцеподібно-серцеподібні, коротко опушені, по краю зубчасто-рубчасті, з яйцеподібними, рідше ланцетними, гоструватими або іноді шилоподібно загостреними, торочкуватими прилистками; торочки не перевищують 1/2 ширини прилистків, іноді дрібно війчасті. Квітки пазушні, двостатеві, неправильні, дуже запашні, на довгих ніжках, з п'ятипелюстковим віночком; пелюстки фіолетові, при самій основі білуваті, вгорі нерідко виїмчасті; шпорка тупа. Плід — коробочка. Цвіте з квітня до половини травня.
Поширення
Фіалка запашна росте по всій території України в лісах, серед чагарників.Заготівля і зберігання
Для лікувальних потреб заготовляють рослини під час цвітіння разом з кореневищами і коренями. Зібрану сировину сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши на тканині чи папері тонким шаром. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Усі частини рослини містять ефірну олію, сапоніни, алкалоїди, флавоноїди, саліцилову й інші фенолкарбонові кислоти та інші сполуки.Фармакологічні властивості і використання
Фіалка запашна заслуговує на увагу як засіб, що має відхаркувальні, антисептичні, протизапальні, сечогінні, проносні й слабкі гіпотензивні властивості.У великих дозах препарати фіалки спричинюють блювання.
Як відхаркувальний і секретолітичний засіб препарати фіалки вживають при коклюші, гострому й хронічному бронхіті та туберкульозі легень.
Діуретичні й солегінні властивості використовуються при нирковокам'яній хворобі, подагрі, поліартриті, при деяких серцевих захворюваннях, що супроводяться набряками.
Для посилення терапевтичного ефекту фіалку часто використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами, що мають сечогінні властивості.
Позитивний терапевтичний ефект спостерігається й при істерії, серцебитті, нервовому збудженні та безсонні (заспокійлива дія).
Особливої уваги заслуговують повідомлення про випадки успішного лікування настоєм з листя фіалки деяких онкологічних захворювань (раку язика, гортані, горла і шлунку).
Як зовнішній засіб настій фіалки є ефективним засобом при герпесі звичайному (змащування пухирців) та у випадку катаральних явищ носоглотки (полоскання).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій на холодній воді (2 чайні ложки сировини настояти 8 годин на 200 мл холодної кип'яченої води, процідити) п'ють по чверті склянки 4 рази на день;
- гарячий настій (2 столові ложки сировини настояти 2 години на 400 мл окропу, процідити) п'ють по півсклянки 4 рази на день.
ЗОВНІШНЬО — змащування й полоскання настоєм (готують, як у попередньому прописі).
Притаманні фіалці запашній токсичні властивості змушують бути обережним при її використанні.