Дурман звичайний
дурман обыкновенный
Datura stramonium —
однорічна трав'яниста з неприємним запахом рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, 30—100 см заввишки, порожнисте, просте або вилчасто-розгалужене, внизу майже циліндричне, вгорі тупокутувате; гілки з внутрішнього боку короткоопушені. Листки чергові, прості, яйцевидні, нерівномірно загострені, вищербленовеликозубчасті, з черешками, які у верхівкових листків зростаються з стеблом. Квітки двостатеві, правильні, великі, на коротких квітконіжках, одиничні, розміщені в розвилках стебла та гілок; віночок зрослопелюстковий, білий, лійкуватий, брижуватий, з 5-лопатевим відгином; лопаті його широкотрикутні, різко звужені в тонке вістря. Плід — яйцеподібна прямостояча вкрита шипиками коробочка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення
Дурман звичайний росте на засмічених місцях, пустирях, понад дорогами, поблизу жител, на городах, у садах по всій території України.Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб використовується листя (Folia Daturae stramonii) і насіння дурману (Semina Daturae stramonii). Листя дурману збирають від початку цвітіння рослини й до осінніх заморозків, відриваючи їх так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Відібране листя негайно сушать на горищі, під укриттям на вільному повітрі або в сушарках при температурі до 40°С. Сушіння припиняють, коли середня жилка листа стас ламкою. Сухої сировини виходить 13—14%. Строк придатності — 2 роки. Зберігають сировину в сухому місці (при зволоженні губить лікувальні властивості). Насіння дурману збирають восени цілком спіле і добре висушують. Використовують насіння лише в народній медицині.Аптеками сировина не відпускається.
Дурман — отруйна рослина. Після роботи з ним треба старанно мити руки.
Хімічний склад
Усі частини рослини містять гіосціамін, атропін, скополамін, датурин та інші алкалоїди тропанового ряду. В насінні, крім того, є отруйна жирна олія (16—25%), а в листі — ефірна олія.Фармакологічні властивості і використання
За фармакологічними властивостями дурман звичайний близький до беладонни звичайної. Для нього характерні загальні фармакологічні властивості атропіноподібних сполук, основною особливістю яких є здатність блокувати м-холінореактивні системи організму.Головною діючою речовиною дурману звичайного є гіосціамін. Він має наркотичні, снотворні, протиспазматичні, заспокійливі та знеболюючі властивості, розширює на тривалий час зіниці очей, зменшує секрецію слинних, шлункових, потових і підшлункової залоз та знижує тонус гладеньких м'язів.
На відміну від атропіну гіосціамін виявляє виражену бронхорозширюючу дію, тонізує і збуджує дихальний центр, особливо коли останній пригнічений алкоголем або снотворними препаратами, а за силою холінолітичної дії гіосціамін значно перевершує атропін.
У науковій медицині препарати дурману звичайного використовують при бронхіальній астмі, бронхітах, при судорожному кашлі.
У народній медицині , крім того, препарати дурману звичайного використовують при невралгії, неврастенії, нервових і психічних хворобах, коклюші, при хворобливій сонливості, хореї, епілепсії, при постійній і тривалій гикавці, пріашзмі (хворобливому й тривалому напруженні статевого органа без статевого збудження), німфоманії (надмірному статевому потягу у жінок); місцево, у вигляді ванн, спринцювань, клізм — при хронічному ревматизмі, випадінні матки і прямої кишки.
Лікарські форми і застосування
ПЕРОРАЛЬНО — настойку (1 частина товченого насіння на 5 частин 70 % -ного спирту, настоюють 7 днів, відфільтровують) приймають по 2 краплі на 2 столові ложки води 4—5 раз на день.
РЕСПІРАТОРНО — астматол (Asthmatolum) і астматин (Asthmatinum) застосовують у вигляді цигарок при бронхіальній астмі;
- відвар листя (20 г сировини на 200 мл окропу) або настойку насіння (у співвідношенні 1:5) вдихають через ніс 15—-20 хвилин.
МІСЦЕВО — відвар листя (20 г сировини на відро води) при частковому випадінні матки і товстої кишки (сидячі ванни) та хронічному ревматизмі (повні ванни).
Препарати дурману звичайного ПРОТИПОКАЗАНІ при глаукомі.
Рослина дуже отруйна і користуватися нею та препаратами з неї треба тільки під наглядом лікаря.