Бузина трав’яниста
бузина смердюча;
бузина травянистая
Sambucus ebulus -
Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см заввишки. Листки з ланцетними прилистками, супротивні, непарні перисті, з 5–9 видовженими ланцетними пильчастими листочками. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, зовні рожеві, всередині – білі, зібрані в щитовидну волоть з трьома головними гілочками. Плід – чорна кістянка. Цвіте у червні – липні. Плоди достигають у серпні – вересні.
Поширення
Росте розсіяно по всій території України на лісових вирубках, берегах водойм, засмічених місцях.Заготівля і зберігання
Використовують коріння Бузини трав'янистої (Radix Sambuci ebuli), заготовлене восени або навесні. Викопані корені очищають від землі, миють, розрізають на куски по 10–12 см завдовжки, розщеплюють, пров'ялюють кілька днів на сонці і досушують у протопленому приміщенні. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
У коренях Бузини трав’янистої знайдено сапоніни, дубильні й гіркі речовини. Плоди містять цукри (глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, винну і оцтову), дубильні речовини, барвники, аскорбінову кислоту (25мг%), невідомий глікозид.Фармакологічні властивості і використання
Препарати Бузини трав’янистої виявляють діуретичну, проти діабетичну і анти мікотичну дію. Як сечогінний засіб Бузину трав’янисту використовують при запаленні нирок (гломерулонефриті, пієлонефриті, нефролітіазі), асциті, спричиненому захворюванням нирок, при випоті в черевну порожнину і серцеву сумку (ексудативному перикардиті). Ефективним є вживання Бузини трав’янистої (окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами) при різних хворобах сечового міхура та при діабеті.Зовнішньо препарати Бузини трав’янистої використовуються в дерматології лікарські форми і застосування.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо – відвар (2 чайні ложки на склянку окропу) по 1 столовій ложці тричі на день;
- настойку (20 г коріння на 100 мл горілки) по 30 крапель тричі на день;
- з суміші квіток гадючника в'язолистого і волошки синьої, коріння Бузини трав’янистої, трави споришу звичайного і хвоща польового, стовпчиків кукурудзи звичайної, листя мучниці звичайної та бруньок берези бородавчастої у співвідношенні 10:1:1,5:1:1:1,5:1,5:1,5 готують настій (4 столові ложки настоюють 12 годин на 1 л води, кип'ятять 5 хв) і теплим п'ють його по півсклянки 4 рази на день через 30 хв після їди при набряках, поліартриті та подагрі.
Зовнішньо – настій коріння використовують для місцевих ванночок при грибкових захворюваннях нігтів і при дерматитах від укусів павуків.
Рослина отруйна! Передозування небезпечне.