Біота східна
биота восточная
Biota orientalis -
Однодомна рослина родини кипарисових. Дерево 5—10 м заввишки або кущ. Крона яйцевидна, складається з багатьох плоских пагонів («пластин»), розташованих у вертикальній площині. Листки лускоподібні, ясно-зелені, яйцевидно-ромбічні, до 1 мм завдовжки. Шишки 10—15 мм завдовжки, з 6—8 супротивними, на вершку гачкоподібними лусками, спрямовані вгору; незрілі — голубувато-зелені, дозрілі — сухі, здебільшого червонувато-коричневі. Цвіте у березні — квітні.
Поширення
Походить з Китаю. В Україні вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину.Сировина
Використовують ядро насіння і листя.Рослина неофіційна.
Хімічний склад
Листя містить ефірну олію (0,12%), пініпікрин, пілен, пінін, туїн, дубильні речовини, смолу. У ядрі насіння є жирна олія.Фармакологічні властивості і використання
Препарати з листя Біоти східної мають в'яжучі і кровоспинні властивості. Їх використовують у народній медицині при бронхіальній астмі, кровохарканні, при кишкових і маткових кровотечах.Ефірна олія рослини (особливо складова її частина хінокітіол) проявляє анти фунгальні властивості.
Ядро насіння вживають як зміцнюючий і тонізуючий засіб та як відхаркувальний засіб при бронхіті.
Лікарські форми і застосування
Внутрішньо — порошок листя або ядер насіння відповідно по 3—6 і 6 г на 1 прийом.
Зовнішньо — 10%-ну настойку листя в колодії для змащувань шкіри при червоному вовчаку (як фото захисний засіб).