Трави для лікування вірусних інфекцій
Продовжуємо тему коронавірусу. Вакцини від коронавірусу не винайшли (станом на березень 2020), все чим ви можете собі допомогти — це знизити ризик захворювання та підвищити імунітет. Пропонуємо Вам список кращих трав для лікування вірусних інфекцій.
Трави, які допоможуть пережити вам лихоманку:
- Відвар кори верби білої має анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, протималярійні, антисептичні властивості. Його вживають при головному болю, невралгії, різних формах неврозу, простудних хворобах. ВНУТРІШНЬО — відвар кори (15 г на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці тричі на день;
- Золототисячник використовують як народний засіб при туберкульозі легень і периферичних лімфатичних вузлів, для поновлення сил після захворювань з тривалим тяжким гарячковим станом та при грипі. При грипі 4 столові ложки суміші (порівну) трави золототисячника малого, листя бобівника трилистого і квіток ромашки лікарської заливають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випивають за день, а ввечері випивають 100 г горілки, нагрітої з 1 ложкою меду;
- Тополя чорна має антисептичні й потогінні властивості, сприяє розрідженню харкотиння. Використовують для лікування гострих запальних процесів дихальних шляхів та хронічного бронхіту з гнійним мокротинням. Важливо підкреслити, що препарати тополі навіть при тривалому вживанні не виявляють побічного впливу на організм. ВНУТРІШНЬО — 2 чайні ложки подрібненої сировини настоюють 15 хв. на 1-2 склянках окропу, проціджують і одержаний настій випивають за день в 3-4 прийоми;
-
Плоди шипшини
виявляють протизапальну дію, активізують ферментні системи і
окислювально-відновлювальні процеси в організмі, сприятливо впливають
на вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин,
стимулюють опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього
середовища. Використовують для профілактики і лікування гіпо і
авітамінозів С і Р, при гострих і хронічних інфекціях. Добрий
терапевтичний ефект одержують при пневмонії, бронхопневмонії,
бронхоектазах. Плоди шипшини входять до складу вітамінних чаїв.
ВНУТРІШНЬО — настій плодів (10 г, або 1 столову ложку сировини на 200
мл окропу) приймати по пів склянки 2-3 рази на день до їди;
- Свіжі й сушені плоди малини. Чай із сушених плодів призначають як потогінний і протизапальний засіб при різних простудних захворюваннях. Проти простудні властивості плодів малини пояснюються наявністю в них саліцилової кислоти. Для заварювання потогінного чаю використовують не тільки сушені плоди, а й продукти їхньої переробки (варення, желе, мармелад, сік, тощо). Взимку пагони малини використовують як заварку до чаю, який п'ють при простуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби та як жарознижувальний засіб. Листя і квітки малини характеризується в'яжучими, протизапальними, антитоксичними, властивостями. Настій листя п'ють при хворобах органів дихання, кашлі й гарячці. ВНУТРІШНЬО — настій сушених плодів (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 15-20; настій листя (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоюють 2 години) приймають по пів склянки 4 рази на день до їди; 1 столову ложку суміші (порівну) плодів малини та анісу звичайного, кори верби білої, квіток липи серцелистої і листя підбілу звичайного заливають 2 склянками окропу, кип'ятять 5—10 хвилин, проціджують і п'ють гарячим по 1—2 склянки за один раз як потогінний засіб;
- Препарати самшиту вічнозеленого виявляють жарознижувальну, антибактеріальну дію. Найчастіше настій листя дають всередину при підвищеній температурі. ВНУТРІШНЬО — настій (половину чайної ложки сушеного листя на склянку окропу) п'ють по третині склянки тричі на день;
- Тирлич жовтий вживають для загального зміцнення організму, як жарознижувальний засіб при простудних захворюваннях органів дихання та засіб, що сприяє довголіттю. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (10 г або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) п'ють по 1 столовій ложці тричі на день за 30-40 хв. до їди; настій коріння (половину чайної ложки сировини настоюють 8 годин на 400 мл холодної кип'яченої води, проціджують) п'ють по пів склянки 3-4 рази на день за 30-60 хв. до їди;
- Препарати Васильків справжніх мають болетамувальні, протисудомні, спазмолітичні та бактерицидні властивості. Рослину використовують як тонізуючий засіб при ослабленні функції дихання, порушенні кровообігу, пригніченому стані центральної нервової системи. Вітчизняна та закордонна народна медицина рекомендує Васильки справжні при епілепсії, головному болю, простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки заливають половиною літра окропу, настоюють до охолодження) приймають по пів склянки 2—3 рази на день.
-
Липа серцелиста,
липа кавказька,
липа широколиста,
липа пухка
виявляють потогінну, заспокійливу і протизапальну дію. Настій липового
цвіту здавна використовують у науковій медицині при застуді,
гарячкових станах, а також при грипі та бронхіті. Внутрішньо — настій
липового цвіту (3 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють
10 хв., проціджують) п'ють гарячим по 1-2 склянки 2-3 рази на день
після їди;
- Препарати розмарину справжнього виявляють тонізуючу дію (підтверджено клінічно на одужуючих хворих, які перенесли виснажливі захворювання й тяжкі хірургічні операції, та на людях похилого віку з порушенням мозкового кровообігу). Прописувати їх особливо доречно при загальному занепаді сил, фізичній та розумовій перевтомі. Слід пам'ятати, що вагітним жінкам розмарин протипоказаний (діє абортивно). При передозуванні препарати розмарину спричиняють блювання, гастроентерит, ожиріння печінки, подразнення нирок з альбумінурією, лейкоцитоз, маткову кровотечу та навіть смерть внаслідок набряку легень. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) п'ють по пів склянки тричі на день до їжі.
Для підвищення імунітету можете використовувати:
- Кропива дводомна має загальнозміцнюючі властивості, які пояснюються наявністю значної кількості хлорофілу, який, як встановлено експериментально, виявляє стимулюючу й тонізуючу дію, активізує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-судинної системи і дихального центру, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин. ВНУТРІШНЬО — настій листя кропиви (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по половині або чверті склянки 3-5 разів на день до їди; екстракт кропиви рідкий (Extractum Urticae fluidum) приймають по 25-30 крапель тричі на день за 30 хв до їди; свіжий сік кропиви приймають по 1 чайній ложці тричі на день;відвар суміші (порівну) коріння та насіння кропиви (40—50 г суміші на 400 мл окропу, варити, поки не залишиться половина рідини) приймають по 3 столові ложки 4-5 разів на день; порошок з насіння кропиви приймають по 2-3 г на прийом (запиваючи водою) тричі на день; Вживання препаратів кропиви дводомної всередину протипоказане при гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами та різними пухлинами яєчників і матки.
- Плоди Винограду використовують у науковій і народній медицині. Вони виявляють різносторонню дію на організм людини — загальнозміцнюючу, сечогінну. При вживанні їх посилюється обмін речовин, підвищується апетит, поліпшується кровообіг. Корисним вважається вживання свіжих плодів Винограду у початковій стадії туберкульозу легень. Відвар сушених плодів п'ють для полегшення відхаркування, а настій листя — при гіпертонічній хворобі. ВНУТРІШНЬО — свіжі ягоди натщесерце за півтори-дві години до їди тричі на день протягом 4—6 тижнів, починаючи з 1 кг і поступово збільшуючи кількість до 2—3 кг на добу; відвар (100 г сушених ягід на 200 мл окропу, кип'ятять 10 хв) по половині — третині склянки 3—4 рази на день. Вживання плодів Винограду ПРОТИПОКАЗАНО при цукровому діабеті, ожирінні, виразковій хворобі, серцевій недостатності з набряками й гіпертонією, при уремічному стані, колітах, що супроводяться проносом, та при хронічних нагноювальних процесах у легенях. Перед лікуванням свіжими ягодами або консервованим соком лікують зуби, а в період лікування — обмежують вживання інших фруктів і овочів, жирного м'яса, молока, пива, спиртних напоїв і мінеральної води. Сумісне вживання їх посилює процеси бродіння і може спричинити розлад функції кишечнику.
- Варені з медом плоди калини їдять при кашлі, охриплості, задишці. Настій плодів калини п'ють, як вітамінний, загальнозміцнюючий, потогінний і послаблюючий засіб. Настій квіток використовують у народній медицині при кашлі, простуді, задишці, туберкульозі легень. Ним полощуть горло при ангінах і промивають рани. ВНУТРІШНЬО — екстракт калини рідкий (Extractum Viburni fluidum) готують на 50% -ному спирті у співвідношенні 1:1 і п'ють по 30—40 крапель 2—3 рази на день до їди; відвар кори (10 г, або столову ложку сировини на 200 мл окропу) приймають по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день після їди; настій плодів (10 г, або дві столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по третині склянки 3—4 рази на день; настій квіток (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) приймають по 2 склянки на день;
При пневмонії та кашлю:
- Трава Конюшини гірської має в своєму складі вітамін С (в листках близько 200 мг%). В народній медицині рослина відома як засіб, що виявляє відхаркувальну, сечогінну та протизапальну дію. Використовується у вигляді настою або відвару трави при захворюванні бронхів і легень, при набряках різного походження. ВНУТРІШНЬО — настій трави Конюшини гірської (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, настоюють 1-2 години) приймають по третині склянки тричі на день; відвар трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хв, настоюють 30-40 хв) приймають по третині склянки тричі на день.
- Препарати Анісу звичайного мають відхаркувальні, протизапальні та бактерицидні властивості. Вони проявляють терапевтичний ефект при запаленнях органів дихання (ларингіти, трахеїти, бронхіти, бронхопневмонії), при бронхіальній астмі, бронхоектатичній хворобі, коклюші у дітей, гангрені легень. ВНУТРІШНЬО — настій плодів Анісу звичайного (1—2 чайні ложки та 200 мл окропу) по чверті склянки 3—4 рази на день за 30 хв до їди; настойку плодів (20 г на 100 мл 40 %-ного спирту або горілки) по 20—30 крапель 2—3 рази на день;анісову олію (Oleum Anisi) по 1 —5 крапель на грудочку цукру 2— 3 рази на день як відхаркувальний засіб при катарах верхніх дихальних шляхів та бронхоекстазах; краплі нашатирно-анісові (Liquor ammonii anisatus) по 5—10 крапель на грудочку цукру (дітям по 1 краплі на кожен рік життя) 3—4 рази на день як відхаркувальний засіб; настойку опійно бензойну (Tinctura Opii benzoiса) по 20—40 крапель (для дітей по 1 краплі на кожен рік життя) на прийом при кашлі та як відхаркувальний засіб.
- Первоцвіт весняний використовують в основному як добрий відхаркувальний засіб при захворюваннях легень і дихальних шляхів. Галенові препарати первоцвіту посилюють секрецію слизової оболонки бронхів і верхніх дихальних шляхів, підвищують активність війкового епітелію, прискорюють евакуацію секрету з дихальних шляхів, виявляють слабку спазмолітичну дію. Як відхаркувальний засіб вживають настій коріння первоцвіту (Infusum radicis et rhizome Primulae). Його призначають при катарах верхніх дихальних шляхів, хронічних трахеїтах і бронхітах, бронхопневмоніях. В народній медицині настій коріння первоцвіту використовують як відхаркувальний і як такий, що прискорює розсмоктування зовнішніх крововиливів, засіб. У зв'язку з наявністю в листках великої кількості аскорбінової кислоти і каротину первоцвіт використовують у вигляді салатів і настоїв (відповідно із свіжого та сушеного листя) при авітамінозах С і А. Часто при захворюваннях органів дихання первоцвіт призначають у поєднанні з іншими лікарськими рослинами: ромашкою лікарською, анісом звичайним, подорожником великим, підбілом звичайним тощо. Квітки первоцвіту використовують переважно в народній медицині. Настій квіток п'ють при гарячці, запаленні горла і легень, при різних головних болях. Зовнішньо настій використовують для промивання носа при нежиті. ВНУТРІШНЬО — настій коріння (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по 1-2 столові ложки 3-4 рази на день до їди; 10 г квіток настоюють 15 хв. на склянці окропу, проціджують і випивають за день рівномірними порціями; настій листя (10 г сировини на 200 мл окропу) приймають по чверті склянки 4 рази на день як вітаміновмісний засіб; столову ложку суміші квіток первоцвіту, трави хвоща польового, листя підбілу звичайного і подорожника великого, взятих у співвідношенні 4:3:1:2, настоюють 2 години на склянці холодної кип'яченої води, варять 5 хв., охолоджують, проціджують і п'ють теплим по 1 склянці на день за кілька прийомів при кашлі, трахеобронхіті, хронічному бронхіті й сухому бронхіті;
- Супліддя смоковниці використовують як дезинфікуючий та пом'якшувальний засіб при бронхіті, сильному кашлі й пневмонії; зовнішньо, у вигляді полоскань, при ангіні й фарингіті. Вживання смоківниці протипоказане хворим на цукровий діабет, при гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечокислому діатезі. У народній медицині настій листя дають усередину при кашлі, бронхіальній астмі. ВНУТРІШНЬО — настій листя (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) п'ють по пів склянки 4 рази на день до їди;- відвар сухих суплідь на молоці (20 г сировини на 2.50 мл молока, варити 10 хв.) п'ють гарячим при бронхіті. ЗОВНІШНЬО — відвар сухих суплідь на молоці (готують, як у попередньому прописі) для примочок до наривів і полоскання горла при ангіні й фарингіті.
- Мак дикий заспокійливо діє на центральну нервову систему, має легкі болетамуючі властивості, виявляє пом'якшувальну, обволікаючу, мокрото видільну, потогінну та кровоспинну дію. Настій пелюсток використовують при кашлі, бронхітах, трахеїтах і ларингітах. Відвар головок найчастіше вживають при гострому кашлі (особливо у дітей). ВНУТРІШНЬО — настій пелюсток (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, варять 10 хвилин) приймають по чверті склянки 4 рази на день до їди; 15 г суміші пелюсток маку дикого і коріння бедринцю ломикаменевого у співвідношенні 2:1 заливають у термосі 2 склянками окропу, настоюють ніч, а вдень п'ють по великому ковтку щогодини як засіб, що заспокоює кашель; 40 г суміші пелюсток маку дикого, квіток бузини чорної, липи серцелистої, дивини густо квіткової, калачиків лісових, підбілу звичайного, гречки звичайної та трави медунки лікарської у співвідношенні 3:2:2:3:3:2:2:3 заливають у термосі 1 л окропу, настоюють ніч, а вдень п'ють по чверті склянки щогодини при сильному простудному кашлі та як сильний потогінний засіб;
- Використовують айву при запаленнях дихальних органів. Одержаний з насіння слиз — ефективний протизапальний і пом'якшувальний засіб. Внутрішньо — слиз із насіння (5 г цілого, не подрібненого, насіння на 100 мл окропу, настоюють і періодично збовтують 10—15 хв, проціджують без віджимання насіння) приймають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; відвар сушених плодів (10 г плодів на 100 мл окропу) по 1 столовій ложці перед їдою.
- Препарати з насіння льону мають обволікаючі й протизапальні властивості, зумовлені наявністю значної кількості слизу. Найдоцільніша форма застосування насіння льону — у вигляді слизу (Mucilaginis seminis Lini). Всередину його дають при запаленні слизової оболонки дихальних шляхів. ВНУТРІШНЬО — настій сухої трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день; слиз насіння льону (1 частина цілого насіння на 30 частин окропу, збовтують 15 хвилин, проціджують і віджимають) приймають по чверті склянки тричі на день за 30 хв. до їди, готуючи безпосередньо перед вживанням (курс лікування — 2-3 тижні); свіжу лляну олію вживають по 1 столовій ложці 4-5 разів на день;
- Препарати М’яти польової мають спазмолітичні, знеболювальні й антисептичні властивості. Настій листя використовують у народній медицині як заспокійливий, проти судомний, потогінний, при простуді. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хв., проціджують) приймають по 1/2—1 склянці тричі на день за 15 хв. до їди.
- Цибуля городня є хорошим засобом від кашлю, бронхіту є свіжий сік цибулі, змішаний з медом. Внутрішньо: настій (2—3 подрібнені цибулини заливають двома склянками ледь теплої води, настоювати 7-8 годин, проціджують) п'ють по чверті склянки тричі на день до їди;сік з медом (готують у співвідношенні 1:1) п'ють по 1 чайній ложці 3-4 рази на день.
Більш детально ви можете ознайомитися з різними травами тут сайті; це тільки частина того, чим ви можете собі допомогти.
Будьте здорові та не хворійте!!!